Концепція розумних міст: енергоощадність заради сталого розвитку

0
753


1 бал2 бали3 бали4 бали5 балів6 балів7 балів8 балів9 балів10 балів (1 голос(-ів), середній бал: 10.00 з 10)

Впровадження концепції розумних міст для забезпечення сталого розвитку базується на інтелектуалізації їх підсистем (енергетика, транспорт, будівлі, водопостачання, держпослуги). Для її реалізації пропонується чотирьохетапну модель:

1) визначення базової лінії,

2) розробка стратегії розвитку,

3) планування,

4) впровадження і оцінка ефективності.
Сучасні міста повинні бути інтелектуальними, тобто ефективними (в тому числі в частині обміну інформацією, технологічної стресостійкості, високого рівня контролю всіх систем), зі стійким розвитком (із забезпеченням зниження енергоспоживання  і викидів CO2, ефективним управлінням витратами, зниженням потреби в великих інвестиціях в інфраструктуру ) і комфортними для життя (шляхом забезпечення зростання якості життя городян, залучення талантів, зростання конкурентоспроможності).
Для формування підходів до інтелектуалізації міста пропонується його розгляд у вигляді системи систем зі специфічними для різних систем інфраструктурними проблемами, які вимагають рішення.

image001
Таким чином, завдання інтелектуалізації міста зводиться до завдання інтелектуалізації його різних систем.
При цьому вже в існуючій світовій та вітчизняній практиці існують апробовані рішення, здатні здійснити інтелектуалізацію систем міста:
– В енергетиці: інтелектуальні енергетичні системи з активно-адаптивною мережею (Smart Grid).
– У транспорті: електромобілі з відповідною інфраструктурою, автоматизовані системи управління транспортними потоками, інтегровані системи управління пересадками, транзитами, інформування пасажирів.
– У водопостачанні та водовідведенні: управління водопостачанням на базі он-лайн гідравлічних моделей, автоматизоване виявлення витоків, інтеграція систем розподілу, безпеки і контролю, управління зливовими потоками і системи попередження повеней.
– У ЖКГ: технології зелених будівель, системи енергомоніторингу.
– У  сфері держпослуг: системи відеоспостереження та оповіщення для забезпечення безпеки, цифрові технології: електронний уряд, освіта, охорона здоров’я, туризм, системи автоматизованого управління вуличним освітленням.
Застосування перерахованих та інших існуючих рішень, розробка інших інноваційних рішень для міст дозволяють вирішувати специфічні проблеми в різних системах.
Для забезпечення інноваційного сталого розвитку міста необхіднн залучення в роботу і забезпечення взаємодії всіх зацікавлених сторін: ​​уряду, приватних інвесторів, архітекторів і девелоперів, промислових постачальників, постачальних організацій, професійних асоціацій та громадських організацій безпосередньо з жителями і місцевими громадами.
Для створення базису релізації пропонованої концепції необхідні:
– Аналіз і забезпечення розуміння факторів, які роблять місто унікальним: історія; інфраструктура, що склалася; «больові» точки; бачення; виклики; оцінка ефективності; бенчмаркінг; визначення можливостей.
– Фокус на найважливіших питаннях, де вже існують готові і доступні рішення.
– Оцінка вкладу кожного проекту в загальну ефективність і стійкість міста в майбутньому, вплив на фінансово-економічні, соціальні та екологічні показники.
– Розстановка пріоритетів для ключових проектів, побудова адекватної реаліям фінансової та операційної моделі; впровадження, вплив на проекти, а також їх ув’язка в часі.
image002
Надалі, для проектування та впровадження концепції розумного міста для інноваційного сталого розвитку пропонується чотирьохетапну модель:
1. Визначення базової лінії: формування профілю території, оцінка існуючої інфраструктури, визначення індикаторів розвитку, аналіз доступних активів, існуючих викликів та історій успіху.
2. Розробка стратегії впровадження концепції розумного міста (залучення зацікавлених сторін (стейкхолдерів), визначення напрямків заходів і планів, оцінка ризиків, формування фінансової стратегії, визначення ключових показників ефективності  і цілей).
3. Детальне планування: бюджетування, прогноз ефективності, визначення можливостей автоматизації та впровадження інформаційних систем.
4. Впровадження та оцінка ефективності: спільне (з усіма зацікавленими сторонами) впровадження, моніторинг ефективності, оцінка та переоцінка (відстеження, аналіз трендів, інвестиційних параметрів), забезпечення розгортання (експансії).
Необхідно також відзначити, що з ростом інтелектуалізації систем управління містом відбувається  зміщення фокусу з потреби в обладнанні на потребу в програмному забезпеченні і сервісах, а також підвищуються вимоги до рішень на базі сучасних програмно-технічних розробок і сервісів.
У найбільш розвинених містах з збудованими інтелектуальними системами для досягнення кращих результатів, широкого поширення інформації, бізнес-аналітики, підтримки прийняття рішень, управління інцидентами рекомендується створення інтегрованих платформ управління містами.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Увійти за допомогою: 
Please enter your comment!
Please enter your name here

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.