На балансуючому ринку електроенергії України накопичилися багатомільярдні борги, і криза вже виходить за межі повноважень НЕК «Укренерго». За оцінкою Олександра Харченка з Центру досліджень енергетики, обсяг зобов’язань контрагентів перед оператором приблизно удвічі більший за його власні борги — і без втручання уряду проблему не розв’язати. Для відновлюваної енергетики це не абстрактна тема: нездоровий балансуючий ринок прямо впливає на інвестиційний клімат і перспективу інтеграції з енергоринком ЄС.
Коротко:
- Борги на балансуючому ринку перед «Укренерго» приблизно удвічі перевищують власні зобов’язання оператора.
- Одна з ключових причин боргу — державні шахти, яким нічим покривати спожиту електроенергію.
- Відключити їх не можна: без відкачування води це загрожує екологічною катастрофою.
- Без системного рішення Україна не вийде на повноцінну роботу в єдиному енергоринку Євросоюзу.
Чому «Укренерго» не розв’яже кризу своїми силами
Харченко наголошує: спроби оператора самотужки гасити борги балансуючого сегменту — це глухий кут. Навіть якщо «Укренерго» повністю розрахується за власними зобов’язаннями, обсяг заборгованості інших гравців перед ним залишиться майже удвічі більшим.
За даними rbc.ua, експерт переконаний, що потрібне комплексне рішення уряду з механізмами покриття витрат підприємств, нездатних самостійно оплачувати спожиту електроенергію.
Державні шахти — борг, який не можна «вимкнути»
Одним із головних генераторів заборгованості Харченко називає державні вугільні шахти, зокрема вже закриті. Навіть коли видобутку немає, під землею лишається вода: її треба постійно викачувати, інакше горизонти затопить, а на поверхні почнеться підтоплення ґрунтовими водами й екологічна катастрофа.
Проблема в тому, що такі об’єкти не купують електроенергію на організованому ринку, а беруть її напряму з мережі — і борг осідає саме на балансуючому сегменті, де ціни максимально високі. Відключити шахту не можна, джерела покриття витрат немає, тому сума зобов’язань лише зростає. «На жаль, рішення зараз немає», — констатує Харченко.
Чому це болить відновлюваній енергетиці
Для сектору ВДЕ це критично: аукціони, довгострокові контракти на купівлю електроенергії й залучення капіталу працюють лише тоді, коли платіжна дисципліна передбачувана.
Коли на балансуючому ринку накопичуються борги, які фактично нікому не належать «за правилами», інвестори у сонце, вітер та накопичувачі отримують сигнал: гроші за відпущену в систему енергію можуть повернутися із затримкою або не повернутися взагалі.
Що далі
Доки держава не визначить, хто і якими коштами платить за електроенергію об’єктів на кшталт шахт під відкачкою води, борги на балансуючому ринку не зникнуть. Яким саме буде це рішення — відкрите питання. Але подальше зволікання конвертується в недоотримані інвестиції у відновлювані джерела і віддаляє момент, коли українська електроенергетика зможе грати за правилами спільного ринку ЄС.
Джерела: РБК-Україна
Матеріал підготовлено редакцією Alternative Energy за допомогою ШІ на основі зазначених джерел; факти й цифри звірено з ними під час автоматичної редакторської перевірки. Як ми готуємо матеріали
