Site icon Альтернативна енергетика у світі та Україні

Кавова гуща на біодизель: іспанські вчені досягли 90% виходу олії

Кавова гуща на біодизель: іспанські вчені досягли 90% виходу олії — 90% вихід олії з кавової гущі

Дослідники Університету Ровіра і Вірджілі (URV, Іспанія) описали просту і масштабовану схему, яка перетворює відпрацьовану кавову гущу на сировину для біодизелю з кавової гущі. Нова процедура дає близько 90% від виходу олії еталонного лабораторного методу, але залишає помітно чистіший продукт і не руйнує біомасу, з якої потім можна робити інші види палива та хімікатів. Робота опублікована 14 листопада 2026 року в журналі Biomass and Bioenergy.

Ключові цифри:

Як влаштована екстракція олії з кавової гущі

За даними ScienceDaily, команда дослідників Магдалени Константі, Франсеска Медіни та їхніх колег з кафедри хімічної інженерії URV системно перевірила, як на вихід олії впливають три змінні: температура екстракції, її тривалість і співвідношення розчинника до гущі. Як розчинник використали н-гексан — класичний реагент для відділення жирів від рослинної сировини.

Після серії експериментів оптимальним виявилось поєднання помірної температури 45°C, однієї години процесу та 35 мл гексану на кожен грам сухої гущі. У цих умовах нова батч-схема наздоганяє за виходом олії метод Сокслета, який у лабораторіях вважається еталонним, але вимагає довшого часу, більше енергії й погано масштабується для промисловості.

Автори також порівняли свій підхід з ультразвуковою та мікрохвильовою екстракцією. Прискорення на старті було, але загальна ефективність, енергоспоживання і масштабованість схилили чашу терезів до простого батч-процесу з н-гексаном. Хімічний аналіз показав, що в отриманій олії переважають лінолева та пальмітинова жирні кислоти — склад, який добре підходить для подальшої переробки на біодизель.

Друге життя кавової гущі: не лише біодизель

Автори спеціально перевіряли, чи не руйнує екстракція решту матеріалу. Відповідь — ні: лігноцелюлозна матриця, що складається з целюлози, геміцелюлози та лігніну, зберігає структуру. А отже залишок після віджиму олії можна пускати далі — на біоетанол, молочну кислоту, полігідроксиалканоати, фенольні сполуки та компоненти стійкого авіапалива (SAF).

Більше того, видалення жирів полегшує подальшу обробку. Ліпіди в сирій гущі діють як бар’єр, що заважає розчинникам і каталізаторам діставатися до інших корисних компонентів. Знявши цей шар, дослідники отримують залишок, зручніший для біорефайнерій — підприємств, що перетворюють біомасу на паливо й хімікати.

Такий двоступеневий підхід добре вписується в концепцію циркулярної економіки: з однієї і тієї ж сировини отримують два потоки продуктів замість одного. Про подібну логіку «подвійного використання» ми вже писали в матеріалі про неймовірні джерела альтернативної енергії — від водоростей до кавунів.

Чому це цікаво поза стінами лабораторії

Світове виробництво кавових зерен сягає близько 10 млн метричних тонн на рік, і лише невелика частка цієї маси потрапляє в чашку — решта йде у відходи.

Метод URV цікавий тим, що свідомо відмовляється від «модних» технік на користь передбачуваного батч-процесу, який легко перенести у промисловість. Для операторів біорефайнерій це означає зрозумілу економіку й передбачувані капітальні витрати.

Що з цього випливає. Нова схема — не «революція», а інженерне вдосконалення: простий розчинник, помірна температура, передбачуваний результат. Якщо подібні методи масштабуватимуться в біорефайнеріях, харчові відходи дедалі впевненіше входитимуть у перелік доступної сировини для палива у секторах, де електрифікація складна, — зокрема у важкому транспорті. Для галузевих споживачів це аргумент уважніше придивлятися до локальних потоків органічних відходів як можливого джерела біокомпонентів, а не лише до традиційних культур.

Поширені запитання

Чи означає це, що кавова гуща повністю замінить дизельне паливо?

Ні. Дослідження URV показує ефективний спосіб отримувати олію — сировину для біодизелю — і готувати залишок до подальшої переробки. Йдеться про внесок у міксову стратегію біопалив, а не про заміну всього ринку дизелю.

Джерела: ScienceDaily, Biomass and Bioenergy (DOI)

Матеріал підготовлено редакцією Alternative Energy за допомогою ШІ на основі зазначених джерел; факти й цифри звірено з ними під час автоматичної редакторської перевірки. Як ми готуємо матеріали

Exit mobile version