Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) вдруге просить Верховну Раду поставити на голосування законопроєкт № 14087 про лібералізацію земельних відносин. Для девелоперів вітроенергетики документ знімає ключову перешкоду — правову колізію, через яку компанії з іноземним капіталом ризикують втратити титул на землю під турбінами. Поки питання не вирішене, земля для ВЕС лишається юридично вразливою.
Головне:
- ЄБА звертається до парламенту вдруге — попередній заклик залишився без реакції.
- Законопроєкт № 14087 усуває суперечність у статті 82 Земельного кодексу.
- Нові норми стосуються виключно несільськогосподарських ділянок — під заводи, енергооб’єкти та інфраструктуру зв’язку.
- За оцінками експертів, ризики потенційно торкаються понад 80 000 підприємств з іноземним капіталом.
Що пропонує законопроєкт № 14087
Поки що законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації земельних відносин” до розкладу пленарок не внесено.
Його суть — усунути правову неоднозначність статті 82 Земельного кодексу. Чинна редакція не дає однозначної відповіді на питання, за яким моментом визначати “українськість” компанії: за складом власників під час реєстрації юридичної особи чи на дату укладання угоди про купівлю ділянки. Автори № 14087 пропонують чітке правило: право набувати несільськогосподарську землю отримають усі юрособи, зареєстровані за українським законодавством, незалежно від часу та частки появи в них іноземного капіталу.
Обмеження статті 130 Земельного кодексу щодо сільськогосподарських земель залишаються в силі — компаніям з іноземними учасниками й надалі не можна купувати такі ділянки до рішення на всеукраїнському референдумі.
Чому це питання критичне для вітроенергетики
Вітропарки будують саме на землях несільськогосподарського призначення — там же, де розміщують виробничі майданчики, енергооб’єкти й інфраструктуру зв’язку. За оцінками експертів, невизначеність статті 82 потенційно торкається понад 80 000 вітчизняних компаній з іноземним капіталом — від промислових заводів до операторів зв’язку, енергетики та логістичних центрів.
Для сектору ВЕС це створює кілька одночасних ризиків: оскарження вже оформлених прав на земельні ділянки, ускладнення під час купівлі нових майданчиків під турбіни, що може ускладнювати залучення міжнародного фінансування. У ЄБА наголошують, що ухвалення № 14087 мінімізує безпідставні претензії до майнових прав інвесторів, забезпечить стабільну роботу критичної інфраструктури під час війни та зміцнить довіру іноземного бізнесу до правової системи України.
Контекст: хто ще просив урегулювати статтю 82
ЄБА — не єдиний голос у цій дискусії. У серпні 2026 року Українська асоціація операторів зв’язку “Телас” звернулася до уряду, РНБО та профільних відомств із тим самим запитом — усунути прогалину в застосуванні статті 82. У вересні цю позицію підтримало Міністерство цифрової трансформації: відомство наголосило, що без законодавчих правок неможливо сформувати послідовну правозастосовну практику й надійно захистити інфраструктурні активи.
Такий одночасний тиск телеком-операторів, промислових асоціацій і профільного міністерства показує: проблема виходить за межі одного сектору. Але саме для нового регуляторного ландшафту відновлюваної енергетики земельне питання залишається одним із найчутливіших — правова невизначеність може ускладнювати фінансування проєктів.
Що це означає для ринку ВЕС
Якщо парламент ухвалить № 14087, девелопери з іноземним капіталом отримають передбачуване правило: питання про право компанії володіти ділянкою під турбіни перестане залежати від трактування норми окремим судом чи реєстратором. Для галузі, яка орієнтується на приплив приватних та міжнародних інвестицій у повоєнне відновлення, це відчутна різниця.
Джерела: РБК-Україна
Матеріал підготовлено редакцією Alternative Energy за допомогою ШІ на основі зазначених джерел; факти й цифри звірено з ними під час автоматичної редакторської перевірки. Як ми готуємо матеріали
