Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у грудні 2024 року оприлюднило перший спеціалізований звіт «The Future of Geothermal Energy», в якому кількісно оцінило глобальний потенціал геотермальної енергетики. Висновок коротко: до 800 ГВт нових потужностей і реальна можливість покрити 15% приросту світового попиту на електроенергію до 2050 року.
Головне зі звіту:
- глобальний технічний потенціал геотермалії наступного покоління — до 800 ГВт;
- це 15% приросту світового попиту на електроенергію до 2050 року (сьогодні — близько 1%);
- менше 30 країн мають спеціальні програми підтримки геотермалії, тоді як сонячну фотовольтаїку та наземний вітер підтримують понад 100 держав;
- до 80% інвестицій у геотермальні проєкти можна закрити компетенціями та технологіями нафтогазової індустрії.
Технології EGS і AGS розширюють географію
За даними International Energy Agency (IEA), традиційна геотермалія досі залишається нішею: її встановлена потужність сконцентрована в країнах із вулканічною активністю або на тектонічних розломах — США, Ісландії, Індонезії, Туреччині, Кенії та Італії. Ключ до глобального масштабування — технології наступного покоління: Enhanced Geothermal Systems (EGS) та замкнені Advanced Geothermal Systems (AGS). Саме вони, за оцінкою МЕА, розширюють географічний охват геотермальних ресурсів і наближають геотермалію до рівня цілодобової альтернативи для мережі.
МЕА зазначає, що за умови сталого скорочення витрат вартість виробництва може впасти приблизно на 80% до 2035 року — до близько $50 за МВт·год. Це поставило б геотермальну генерацію в один ряд із великою гідроенергетикою та атомом за ціною диспетчерської потужності.
Нафтогаз як прискорювач, а не конкурент
Один із центральних висновків звіту — технологічний трансфер із нафтогазової галузі. Глибоке буріння, розуміння надр, керування свердловинами та великі проєктні компетенції зменшують ризики й собівартість геотермальних проєктів. За оцінкою МЕА, до 80% капітальних потреб геотермальної розробки покриваються навичками, вже наявними в нафтогазі. Для нафтогазових компаній це одночасно новий напрям бізнесу й хедж на випадок падіння попиту на вуглеводні.
Загальні інвестиції в геотермальну енергетику, за оцінкою агентства, можуть сягнути $1 трлн до 2035 року і $2,5 трлн до 2050 року. Зайнятість у секторі здатна зрости приблизно вшестеро — до 1 млн робочих місць до 2030 року.
Де сектор гальмує
МЕА фіксує системний розрив у політиці підтримки: менше 30 країн мають спеціалізовані геотермальні програми, тоді як для сонця та вітру такі механізми діють у понад 100 державах. Серед інших бар’єрів — тривалі дозвільні процедури (повний цикл запуску проєкту може сягати десяти років), екологічні ризики та питання соціальної прийнятності. Агентство радить урядам консолідувати дозвільні етапи, виокремити геотермалію з-під «гірничого» режиму регулювання й ввести спеціальні фінансові схеми, які знижують ризик ранньої стадії.
Що з цього випливає для українського сектору
Для України геотермальна енергетика поки лишається периферійною темою, але звіт МЕА формує важливу аналітичну рамку. Якщо EGS/AGS справді стануть глобальним стандартом, а нафтогазовий інжиніринг — рушієм зниження витрат, геотермалія перестає бути «нішевою опцією для Ісландії» й перетворюється на можливу альтернативу газовій генерації в базовому навантаженні. На цьому тлі варто повертати в стратегічні сценарії оцінки на кшталт геотермального потенціалу Заходу України, а не відкладати їх на пізніше.
Джерела: International Energy Agency, ThinkGeoEnergy, Energy Connects
Матеріал підготовлено редакцією Alternative Energy за допомогою ШІ на основі зазначених джерел; факти й цифри звірено з ними під час автоматичної редакторської перевірки. Як ми готуємо матеріали
