Спорудження млинів стало сміливою новацією у середньовічній архітектурі Європи, адже усі конструкції цього періоду не вирізнялися особливими функціональними «родзинками». Насправді широке застосування подібних механізмів відбулося ще за часів Античності, до появи водяного млина. Вже у XIV ст. водяні вітряки використовувалися в більшості країн Європи. У жорнах, які рухалися силою води, мололи зерно та кукурудзу. А як же розвивалася вітрова енергетика?
Ще з давніх часів енергія вітру рухала вітрильні кораблі. Наступним кроком у використанні вітру для забезпечення механічною енергією стало винайдення колеса грецьким інженером Героном Олександрійським, який жив у Єгипті в І тис. до н.е. Найбільш ранні млини були споруджені в Персії, використовувалися для сільськогосподарських потреб. Перші повноцінні вітряки з’явилися аж в XII ст. на теренах Європи.
Достеменно невідомо коли у Європі спорудили перше дерев’яне устаткування для «запрягання» вітру. Ймовірний сценарій розвитку вітрової енергетики передбачає перські витоки, звідки знання поширилися у Північну Європу в результаті хрестових походів. Однак, перські млини були зовсім не схожі на ранні європейські проекти. Тому виникають думки про те, що адаптація вітру в якості джерела енергії сама по собі стала відкриттям і на теренах Європи, правда, дещо пізніше.
Європейські майстри були висококваліфікованими інженерами, які постійно розвивали технології. Зважаючи, що європейці у свій час вирушили завойовувати решту земної кулі, вітряки поширилася у всьому світі. Давайте познайомимося з найкращими пам’ятками, які дійшли неушкодженими до нашого часу.
Античний порт Мандраки у далекі часи виконував роль справжнього військового стратегічного об’єкту Родосу. У період Античності там височіла потужна статуя знаменитого Колоса Родоського, одного із семи чудес світу. До сьогодні порт зберіг свою недоторканність. Його прикрашає кілька середньовічних вітряків.
Еланд – це малонаселена частина Швеції. Острів є другим за величиною у територіальному аспекті. Земля в більшості відведена під сільськогосподарські угіддя та лісове господарство. Тому тут найкращі умови для розвитку вітрової енергії. Ще у середні віки тут спорудили дерев’яні вітряки. Нині їх нараховують близько чотирьох сотень – і вони стали принадою для туристів, які прагнуть побачити збережені історичні пам’ятки господарської архітектури.
Знамениті вітряні млини збереглися на великих рівнинних територіях центральної Іспанії. Кастілло Ла–Манча досі береже у собі дух вина та борошна. А чи знали Ви, що ця місцинка згадується Сервантесом у його «Дон Кіхоті»?
Грецький острів Міконос зберіг вітряні млини, споруджені венеціанцями в епоху Відродження. Без перебільшення, це найбільш знамениті пам’ятки цього шматочка грецької землі. Вітряні млини використовували для подрібнення пшениці.
Саме такою вражаючою кількістю старих вітряків може похвалитися Кіндеркейк у Нідерландах. Дев’ятнадцять вітряних млинів спорудили ще в 1740 р. Вони добре збереглися і досі придатні до щоденного використання.