Український новатор Сорока Максим обігріває свій будинок, використовуючи в якості палива опале листя. Активіст займається переробкою рослинного сміття в екологічно чисті паливні брикети і пропагує їх використання в якості гідної заміни газу.
За словами Максима, думка про перехід на альтернативні джерела з’явилася після скарг родичів, що проживають у приватному секторі, на високі ціни блакитного палива. Маючи великий будинок і газове опалення, близькі новатора отримували шалені рахунки оплати за газ. Тоді Максим і звернув увагу на опале листя як на підходящу сировину для біопалива.
У нас звичним осіннім ритуалом стало спалювання листя і сухої трави після прибирання територій. Умілець з Дніпра стверджує, що такого роду відходи можна ефективно використовувати для забезпечення теплом власного житла. Максим зробив власними руками спеціальний прес, який і виготовляє брикети з рослинних відходів. Грошова сума, витрачена на створення пристрою, склала близько 600 гривень.
У ролі сировини для паливних брикетів може виступати не тільки листя, але і суха трава, відходи від переробки кукурудзи або деревини, лушпиння соняшнику і т. п. У виробництві умілець використовує папір або крохмаль в якості зв’язуючого матеріалу. В процесі виготовлення брикетів дотримуються певні пропорції сировини: 1 частина паперу або крохмалю на 6-9 частин рослинного компонента.
Один кубометр газу відповідає за тепловіддачею 45 таким брикетам. Вага одного паливного брикету варіює в діапазоні від 30 до 80 грам.
Листя різних порід листяних дерев дають різну кількість тепла. Найнижча кількість тепла у листя каштана, а найвища – у листя липи.
Максим Сорока стверджує, що виробництво паливних брикетів з опалого листя – посильна робота навіть для дівчини. Його дружина, наприклад, з легкістю робить брикети по 30-40 грам. Так як Максим значно сильніше фізично, він виробляє 80-грамові брикети.
Паливні брикети з листя за способом горіння нагадують кам’яне вугілля. Їх слід закладати в котел на дрова, які вже добре розгорілися. Брикети підлягають використанню в твердопаливних котлах приватних будинків. Одержувану в процесі топки золу можна використовувати як добриво для городу.
Доброго дня!
Дякуємо редакції за класну публікацію та інтерес до наших ініціатив еко-освіти “СЕЛО” та “РецептенергоНЕзалежності”. Для усіх читачів – детальну інформацію щодо технології та необхідні креслення можна подивитися у відкритому доступі на нашій сторінці (https://www.facebook.com/dvnecu/), а також задати питання еко-хакерам GreenPeopleNGO – які безпосередньо популяризують прості еко-технології серед населення.
Еко-дружньо, Максим Сорока та уся спільнота Дніпропетровського відділення НЕЦУ.