Вітрогенератор: який обрати і де його розмістити?

Вітрогенератор для живлення пари електричних лампочок і телевізора (малий дачний набір споживачів електроенергії) можна встановити прямо на даху будинку, особливо якщо модель не дуже велика і важка. Але більш серйозне обладнання доведеться виносити подалі від житлових будівель – мінімум на 20 м (а краще – на 30-40 м).

Справа в тому, що під час роботи генератора виникають електромагнітні поля, які ніяк не можна вважати корисними для здоров’я (жити з потужним вітрогенератором на даху – все одно, що жити під лінією електро-передачі, на що не погодиться ні одна розумна людина). Крім того, вони створюють перешкоди для роботи електронної техніки.

Крім віддаленості від житлових будівель, при установці устаткування, слід передбачити висоту щогли. Чим вище, тим сильніше вітер і тим ефективніше робота вітрогенератора. Будівлі й дерева заважають вітру, тому ротор бажано підняти якомога вище.

Оптимальною вважається щогла, яка на 10 м перевершує за висотою найвищу перешкоду (дерево, будівля) в радіусі 100 м.

Вибір висоти щогли вітрогенератора в залежності від висоти перешкоди: Н – висота щогли; h – висота перешкоди; R – радіус вітрогенератора (відстань від осі обертання до нижнього краю лопаті)

Як варіант, можна збільшити радіус до 200 м, тоді щогла повинна бути вище найвищої перешкоди на 3-4 м. Установка вітрогенератора на дачі посеред поля – оптимальний варіант: ні дерев, ні будинків – вітру є, де розгулятися.

Якщо немає можливості встановити вітрогенератор так, щоб в радіусі 100 м не було ніяких перешкод для вітру, то слід забезпечити, принаймні, таку довжину щогли, щоб від верхівки найвищої перешкоди до нижнього краю лопаті була відстань 3-4 м.

На жаль, далеко не на кожній дільниці можна встановити потужний вітрогенератор, дотримуючись усіх вимог. До того ж чим вище щогла, тим дорожче обладнання, адже потрібні посилене кріплення і різні пристосування, що забезпечують безпеку і запобігають падінню чи пошкодженню щогли.

Ще один мінус вітрогенератора полягає в тому, що з його допомогою неможливо організувати повністю автономне енергопостачання заміського будинку.

Середньостатистичної вітроелектростанції, пропонованої сучасними виробниками – достатньо для живлення побутових приладів, але її потужності не вистачить для опалення в холодний сезон.

Наприклад, на ринку пропонуються вітроустановки потужністю 5 кВт, укомплектовані генератором, щоглою, інвертором і 20 акумуляторами (тобто повний набір обладнання, необхідний для роботи пристрою). А заявлені 5 кВт видає тільки при ідеальних умовах (їх обумовлює продавець, але швидкість вітру в вашому регіоні може і не відповідати цим умовам).

Фактично така вітроустановка забезпечує електроенергією тільки найнеобхідніші потреби електроенергії споживачаі. Якщо додати до них ще і зовнішнє освітлення будинку (двір, ділянка), то споживана потужність значно зросте (навіть за умови використання енергозберігаючих ламп) і доведеться купувати вітроустановку, що забезпечує 10 кВт.

При цьому заявлену потужність можна отримати знову ж лише в ідеальних умовах, яких може і не бути в даному конкретному регіоні. Звичайно, можна встановити кілька вітрогенераторів або один, але дуже потужний, створений для невеликих швидкостей вітру. Однак це нерентабельно, до того ж обладнання займе багато місця.

З урахуванням всіх перерахованих мінусів вітроелектростанцію рекомендується використовувати в якості допоміжного джерела енергії для заміського будинку. У поєднанні з міні-ГЕС або сонячною електростанцією він прекрасно забезпечить будинок електрикою.