Енергетичні спільноти — об’єднання, у яких мешканці, громада чи локальний бізнес разом виробляють і споживають електрику переважно з відновлюваних джерел. У 2026 році ця модель перейшла в Україні з площини ідей у площину права: ухвалено два закони, які визначили, як саме такі структури мають працювати. Пояснюємо суть, свіжі соціологічні дані та нові правила гри.
Ключові цифри:
- Понад 80% українців позитивно ставляться до появи енергетичної спільноти у власному регіоні (за опитуванням, яке наводить ZN.ua).
- Майже 50% респондентів почули про такий інструмент уперше під час самого опитування.
- Два закони — 4834-IX і 4963-IX — закріпили правовий статус моделі у 2026 році.
- Форма об’єднання: ТОВ, асоціація, ОСББ чи кооператив із демократичним управлінням.
Як це працює
Енергетична спільнота — це організована група громадян, муніципалітетів або невеликих компаній, які спільно володіють енергетичною інфраструктурою: сонячною станцією, вітровою установкою, системою накопичення або тепловим обладнанням. Учасники користуються виробленою енергією, а надлишок можуть продавати на ринку. Структура буває частиною загальної енергосистеми або працює як автономна мікромережа — наприклад, живить школу, медзаклад чи окреме село під час перебоїв у централізованій подачі.
Концептуально підхід запозичений із права ЄС. Орієнтиром стали директива RED II (2018/2001), яка стимулює розвиток ВДЕ, і директива 2019/944 про внутрішній ринок електроенергії. За даними ZN.ua, саме ці норми стали контуром для української адаптації.
Інтерес високий, обізнаність низька
Соціологія, яку наводить ZN.ua, фіксує парадокс: понад 80% опитаних українців готові підтримати запуск енергетичної спільноти у себе в регіоні, але майже половина з них почула про цю можливість уперше — просто під час самого дослідження. Для галузі це двоїстий сигнал: суспільний запит на самоорганізацію навколо енергетики вже сформувався, а знання про практичні механізми відчутно відстають.
Авторки матеріалу ZN.ua — Юлія Усенко з коаліції «Енергетичний перехід» і Дарина Ярошовець з «Екодії» — наголошують: Україні недостатньо просто копіювати європейські рішення, адже частина моделей не розрахована на умови війни й потребує спрощення.
Що саме закріпили закони 4834-IX і 4963-IX
До 2026 року правового статусу в енергетичних спільнот в Україні не існувало. Його запровадили два документи, про які пише ГО «Екодія»:
- Закон №4834-IX доповнив профільний Закон «Про ринок електричної енергії», увівши в нього поняття «громадське енергетичне об’єднання» та базові правила його діяльності. Документ набув чинності з 23 квітня 2026-го.
- Закон №4963-IX ввів у законодавство термін «спільнота у сфері відновлюваних джерел енергії». Його норми запрацювали з 1 жовтня 2026 року.
Обидва терміни походять із права ЄС, однак описують дещо різні організаційні моделі. На етапі підготовки документів «Екодія» наполягала, що жорстка заборона отримувати економічну вигоду обмежила б коло реальних проєктів — у фінальних редакціях відповідну вимогу прибрали. Логіка проста: якщо учасники не можуть повернути бодай частину інвестицій, нова модель розвиватиметься повільніше або не з’явиться взагалі.
Форма такого об’єднання може бути різною — від ТОВ до асоціації, ОСББ чи кооперативу — за умови демократичного ухвалення рішень і спрямування прибутку на розвиток інфраструктури або потреби громади. Детальніше про специфіку кооперативної форми — у матеріалі Енергокооперативи в Україні.
Яку практичну вигоду дає модель
За поясненням ZN.ua, користь від спільнот ширша за економію на платіжках. Для енергосистеми ефекти системні:
- скорочення втрат у розподільних мережах;
- розвантаження центральної генерації;
- вища гнучкість системи та прискорення її цифровізації.
Для громади це нові робочі місця, передбачуваніші витрати на енергоресурси та реальний вплив на формування місцевої енергополітики. Для критичної інфраструктури — здатність продовжувати роботу під час перебоїв завдяки локальному виробництву й накопиченню електрики. Європейський контекст того, як це масштабується, зібрано в огляді Енергетичні кооперативи у світі.
Чого бракує, щоб модель запрацювала масово
Створення спільноти вимагає ресурсів: юридичного оформлення, технічного супроводу, координації з оператором розподільчої системи. ZN.ua зазначає: якщо об’єднання планує продавати надлишки на ринку, йому знадобляться інструменти балансування, планування і торгівлі — тобто фахівці, які орієнтуються у правилах роботи енергоринку.
Ухвалення обох законів «Екодія» називає першим кроком. Щоб спільноти справді запрацювали, потрібні підзаконні акти та деталізовані правила роботи на ринку. Саме від них залежатиме, наскільки простою буде процедура запуску проєкту для громади чи ОСББ.
Що це означає для читача на жовтень 2026-го
Базові поняття й дві моделі енергетичних спільнот в українському законодавстві вже закріплені. Для громади, ОСББ чи локального бізнесу розмова змістилася з «чи можна це робити?» до «за якими правилами починати?». Тим, хто дивиться на тему з практичного боку, має сенс стежити за виходом підзаконних актів і готувати організаційну базу — обрати форму, оцінити обсяги споживання, узгодити ролі між учасниками. Соціологічний запит на такі ініціативи, судячи з даних ZN.ua, уже сформовано — залишається дочекатися робочих інструментів.
Джерела: Дзеркало Тижня (ZN.ua), Екодія
Ілюстрація створена за допомогою ШІ
Матеріал підготовлено редакцією Alternative Energy за допомогою ШІ на основі зазначених джерел; факти й цифри звірено з ними під час автоматичної редакторської перевірки. Як ми готуємо матеріали
