Нестабільна генерація електроенергії на СЕС і ВЕС в нашій країні може бути знівельована за рахунок введення нових потужностей в експлуатацію (близько 500 мегават), про це заявили в Укренерго. На даний момент в розробці знаходиться проект під назвою «energy storage», який передбачає додаткові 200 мегават енергії для країни.
Сумарна потужність відновлюваних джерел енергії на енергетичній карті України ще восени минулого року перейшла кордон в 1,8 гігават. Варто відзначити, що лідируючі позиції в генерації «зеленої» енергії займають СЕС – їх внесок складає більше 800 мегават. Найменша кількість енергії зафіксована від біогазових станцій (26 мегават) і малих ГЕС (близько 93 мегават). Вітрові станції, в свою чергу, надають близько 437 мегават.
Сонячні та вітрові електростанції характеризуються нестабільністю генерації енергії протягом доби. Окрім того, кількість споживаної електроенергії в різні години дня також нестабільна. Для нівелювання даних особливостей застосовуються маневрені потужності електростанцій великої потужності. Це дозволяє утримувати постійну напругу в загальній мережі.
На території України маневрена потужність гідроелектростанцій спрямована на стабілізацію напруги від атомних станцій. Справа в тому, що атомний реактор стабільно видає в мережу певну кількість енергії. Його не можна призупинити і запустити заново. Оскільки споживання в мережі варіюється протягом доби, то ГЕС покликані згладжувати перепади за допомогою маневреної потужності. Зростаюча частка електроенергії відновлюваних джерел вимагає нових маневрених потужностей.
Глава Укренерго навесні минулого року заявив про необхідність зведення 2,5 гігават маневрених потужностей. Це дозволить збалансувати нестабільну роботу п’яти додаткових гігават енергії, які планується отримати від ВДЕ до 2025 року. На даному етапі вже оформлена велика частина технічних умов для маневрених потужностей – близько 7,4 гігават. Частка альтернативної енергетики в Україні безперервно зростає. Енергетична система країни може витримати без втрати балансу тільки 3 гігавата.
Підтримка балансу системи можлива за рахунок оперативного вироблення нових КВт або ж повернення в мережу раніше накопиченої енергії. Питанням вибору між цими варіантами зараз спантеличена добра половина цивілізованого світу. Оперативне вироблення енергії можливе за рахунок використання газопоршневих турбін. Для їх роботи необхідна чимала кількість блакитного палива. Вартість обслуговування такої установки буде прямо залежати від ціни на газ. Газопоршневі турбіни обійдуться державі в 500-1000 євро за 1 КВт.
Ще один спосіб нівелювання перепадів в мережі – накопичувачі енергії. Найбільшою популярністю користуються літій-іонні акумулятори. Вони не вимагають додаткового обслуговування у вигляді палива. У піки споживання енергії вони видають в мережу накопичені протягом дня надлишки, а вранці та вдень знову заряджаються. Вартість їх коливається в межах 750-1200 євро за 1 КВт.
У плані нашої країни по введенню маневрених потужностей позначено 2 гігавата для газопоршневих турбін і лише 500 мегават для акумуляторів. Влада готова витратити 55 мільярдів гривень на даний проект і підняти ціну на електрику на 49%. Ніяких обмежень по генерації цей проект не зажадає. Збільшення частки накопичувачів в цьому плануванні знизило б загальний кошторис в рази і зменшило тиск на споживача та зростання цін. Але в нашій країні не звикли спиратися на доцільність. Відмовитися від надмірного споживання газу теж не хочуть.
