Потреби суспільства в електроенергії неминуче призводять до різкого скорочення вичерпуваних природних ресурсів. Єдиним способом врегулювання проблеми дисбалансу потреби та пропозиції в площині енергетики є використання біопалива. Відновлювані джерела енергії грають ключову роль у вирішенні даного питання та розвитку світової енергетики вцілому.
Виробництво біопалива в усьому світі за останнє десятиліття значно зросло і наразі складає приблизно 60 мільйонів тон на рік. Згідно сучасних європейських даних, близько 65% усіх відновлюваних джерел складає саме біоенергетика. До 2020 року внесок відновлювальних джерел енергії в рамках Європейського союзу має досягнути позначки в 20%. В жовтні 2014 року Радою Європи була чітко сформульована нова ціль – внесок відновлювальних джерел до 2030 року має становити не менше 27%.
В міжнародній статистиці по використанню біопалива, лідируючі позиції займають такі країни як Польша, Литва, Латвія, Угорщина та Естонія. Частка біомаси у всіх відновлюваних джерелах цих країн коливається в межах 80-95%. Показники Люксембурга, Ірландії та Кіпру варіюють в межах від 30 до 40 відсотків.
Галузь біоенергетики в Україні ще тільки набирає обертів. За офіційними даними виробництво біопалива впродовж останніх чотирьох років збільшилось всередньому на 42% на рік. Національний план дій щодо відновлюваних джерел енергії, який в жовтні 2014 року був затверджений урядом, зобов’язав біоенергетику досягти рівня заміщення природного газу в 7,2 млрд м³ на рік до 2020 року.
Україна вже зробила перші впевнені кроки в даному напрямку, що полягають у спорудженні п’яти електростанцій, які функціонують з допомогою твердої біомаси. До загального відома: Іванківська ТЕС має електричну потужність 18 МВт; ТЕС , що розташована у місті Сміла, виробляє 6 МВт електроенергії та 18 МВт тепла. Ці показники наявні при тому, що обидві електростанції працюють на трісках від деревини. Ще три ТЕС функціонують на соняшниковому лушпинні в рамках олійно-екстракційних заводів. До переліку прогресивних енергетичних проектів на території України також відносяться 5 електростанцій, які працюють на біологічному газі сільськогосподарського походження. Найбільша з них розташована на птахофабриці Орель-Лідер в Дніпропетровській області. Вона здатна виробляти 5 МВт електроенергії. Ще декілька електростанцій функціонують на біогазі з полігонів та звалищах твердих побутових відходів. Голова правління громадського об’єднання «Біоенергетична асоціація України» Георгій Гелетуха зазначає, що потужність таких електростанцій складає приблизно 1МВт електроенергії. За його словами, на біоенергетичних ресурсах було заміщено приблизно 500 мільйонів м³ природного газу, завдяки введенню в експлуатацію новітнього обладнання у 2015 році.
Також спеціалістом було зазначено, що раціональне і економічно доцільне використання біоенергетики спричиняє значний ріст економіки країни вцілому. За словами експерта, 1 гДж, який був отриманий за допомогою біопалива має вартість в 95 гривень, в той час як той самий показник, що видобули з природного газу, коштує 212 гривень.
Національним планом дій в колі питань відновлювальної енергетики була окреслена головна мета у розвитку даної сфери в Україні до 2020 року: внесок відновлювальних джерел енергії у секторі валового кінцевого енергоспоживання повинен досягнути позначки у 11%, що передбачено обов’язками нашої держави як члена Енергетичної спільноти.
Очевидна економічна та екологічна користь біопалива стала потужним поштовхом у біоенергетиці як нашої країни, так і крайн Європейського союзу.
