Вчений, що наразі займає пост інженера в Інституті металофізики імені Георгія Курдюмова, працює над створенням інноваційного акумулятора, що функціонуватиме на основі водню. За словами розробника пристрою Дехтяренко Володимира, водень є відновлюваною речовиною, тому його використання та зберігання будуть завжди доцільними та актуальними.
Пан Володимир зазначає, що водень як джерело енергії збудив в ньому цікавість ще у студентські роки. Цю сполука можливо отримувати шляхом розкладання води за допомогою електролізу. В процесі горіння водню виділяється звичайна вода, тому він неймовірно екологічний та безпечний для навколишнього середовища.
Науковець стверджує, що використання водню у якості палива дуже вигідне з економічної точки зору, адже запаси води на нашій планеті дуже масштабні. Відповідно і водню людству вистачить на сотні років.
У порівнянні з традиційним паливом для автівок, водень не є вогненебезпечним та самозаймистим (температура, за якої починається процес горіння становить 500 градусів Цельсія), а також він не виділяє отруйних чи токсичних речовин.
Для прикладу: японці вже освоїли досвід використання водню, створивши автівку, що працює на очищеній воді.
Акумулятор на основі водню має наповнення з металу, у якому саме і зберігається речовина. Взагалі водень можливо зберігати в таких агрегатних станах:
- рідкий водень;
- газоподібний (у балонах);
- у металі;
Зберігання водню у металах вивчалося і випробовувалося вченими протягом сотні років. Спочатку у якості зберігаючого металу використовували титан, потім магній, і лише сучасні технології дозволили зберігати його з найменшими фінансовими та часовими затратами. Наразі найбільш вдалим методом для зберігання водню вважається насичення ним інтерметалевих сполук.
Для створення акумулятора на основі водню потрібно спочатку виплавити спеціальний інтерметалевий сплав, потім помістити його в замкнене середовище та викачати повітря. Далі слід пустити водень та зачекати близько 8-10 хвилин. Дехтяренко Володимир стверджує, що після даних маніпуляцій водень зберігається в металі. Вчений використав для своїх досліджень спеціальну сполуку титан-марганець-2. У процесі створення акумулятора на основі водню вчений експериментував з сплавом, додаючи допоміжні речовини. Найкращий результат показав ванадій, доданий до титану та марганцю.
Водень уже неодноразово був застосований у якості палива для автівок. Але раніше його використовували в газоподібному стані. Він подавався до двигуна з балона, що розташовувався під сидінням. Така конструкція була небезпечною та легкозаймистою, тому вчені намагалися віднайти спосіб, який би дозволив використовувати водень та не становив би загрози. Вдосконалені водневі акумулятори стали вирішенням цього питання.
Наразі водень іменують паливом майбутнього. Єдиною проблемою в переході на такий вид енергетичної сировини та його популяризацію вчені вважають розповсюдженість продуктів нафтопереробної промисловості. Поки немає масової зацікавленості інвесторів у фінансуванні альтернативного палива, але дослідження в цій сфері активно ведуться.
