Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження офіційно підтвердило: західні області України мають вагомий ресурс геотермальної енергії, здатний частково заміщувати імпортний газ. Про це йшлося на спільній зустрічі українського відомства з Національним енергетичним агентством Ісландії, присвяченій результатам ісландських досліджень українських надр.
Коротко:
- Пріоритетні регіони з придатними родовищами термальних вод — Закарпаття, Миколаївщина, Одещина та Херсонщина.
- Технічно досяжний річний потенціал оцінено в еквівалент близько 10 млрд кубометрів природного газу (Інститут відновлюваної енергії НАНУ).
- До 2020 року план розвитку відновлюваних джерел передбачав 20 МВт електрогенерації з геотермальних установок.
- Для сектору запроваджено «зелений тариф» близько 15 центів за кіловат-годину, прив’язаний до євро й зафіксований до 2030 року.
Де в Україні ховається тепло землі
За даними Кабінету Міністрів України, родовища термальних вод, придатних для господарського використання, зосереджені у чотирьох областях: Закарпатській, Миколаївській, Одеській та Херсонській. Найперспективнішим регіоном для розвитку галузі на семінарі визначено Західну Україну.
Керівник Національного енергетичного агентства Ісландії Гудні Йоганнессон уточнив, які населені пункти варто розглядати першочергово. Серед них він виокремив Ужгород та Берегове на Закарпатті, Львів і Мостиське на Львівщині, а також Чернівці та Івано-Франківськ.
Що показало спільне дослідження з ісландцями
Зустріч відбулася в Києві 11 листопада 2016 року. На ній представили результати ісландських досліджень українського геотермального потенціалу. Українську сторону представляло Держенергоефективності, ісландську — керівник національного енергетичного агентства цієї країни.
Експерти наголосили, що для реального розгортання галузі потрібне поєднання кількох умов: деталізованих геологічних даних по кожному родовищу, спроможних державних інституцій, доступу до довгострокового капіталу, сучасного обладнання для буріння та тепловідбору, а також залучення зовнішніх фахівців.
Для чого це реально використовувати
Сергій Савчук пояснив, що тепло землі можна застосовувати для опалення житлових і громадських будівель, гарячого водопостачання та кондиціювання повітря. Паралельно у планах з розвитку відновлюваної енергетики до 2020 року була закладена електрична ціль — 20 МВт потужностей на геотермальних установках.
Для інвесторів у секторі запровадили «зелений тариф» на рівні приблизно 15 центів за кіловат-годину. Його прив’язано до євро й зафіксовано до 2030 року — щоб знизити валютні та інфляційні ризики на тривалому горизонті проєкту. Схожу роль у низькотемпературному сегменті грають теплові насоси, які вже працюють із «неглибоким» теплом землі.
Чому це важливо з урядового рівня
Оцінка, яку наводить Інститут відновлюваної енергії НАНУ, — технічно досяжний річний потенціал, еквівалентний приблизно 10 млрд кубометрів природного газу. Публічне підтвердження такої цифри з боку Кабінету Міністрів переводить геотермальну енергетику з площини «нішевої ідеї» у задекларовану державну стратегію газозаміщення.
Для читача, який стежить за темою, це дає кілька практичних орієнтирів. По-перше, якщо цікавлять конкретні проєкти, уважніше дивіться на Закарпаття та південні області, названі офіційно. По-друге, довга прив’язка «зеленого тарифу» до євро — важливий сигнал саме для інвесторів із тривалим горизонтом окупності. По-третє, цифра 10 млрд м³ — це верхня межа технічного потенціалу, а не прогноз реального видобутку: між цими величинами лежить робота з даними, законодавством і капіталом. Паралельно варто стежити за іншими регіональними оцінками — наприклад, геотермальним ресурсом Харківщини, та загальним контекстом геотермальної енергетики в Україні.
Джерела: Кабінет Міністрів України
Ілюстрація створена за допомогою ШІ
Матеріал підготовлено редакцією Alternative Energy за допомогою ШІ на основі зазначених джерел; факти й цифри звірено з ними під час автоматичної редакторської перевірки. Як ми готуємо матеріали
