Українська атомна енергетика забезпечує 50% потреб України в електроенергії, потужність діючих атомних установок перевищує величину 13,8 ГВт.
Для роботи діючих 15 реакторів купується паливо. Його вартість становить 800 млн доларів США в рік з урахуванням того, що там же зберігатися відпрацьоване ядерне паливо. Спроби використання ядерного палива від американської компанії Westinghouse не увінчалися успіхом.
Всього в Україні присутні 5 об’єктів атомної енергетики:
- Запорізька АЕС, 6000 МВт, найбільша в Європі – 6 реакторів типу ВВЕР;
- Рівненська АЕС, 2880 МВт – 4 реактора типу ВВЕР;
- Хмельницька АЕС, 2000 МВт – 2 реактора типу ВВЕР, будується – 2;
- Південно-Українська АЕС, 3000 МВт – 3 реактора типу ВВЕР, законсервований – 1;
- Чорнобильська АЕС – 6 реакторів типу РБМК виведені з експлуатації.
До 2020 року проектний термін експлуатації 9 атомних реакторів буде закінчений. Три ядерні реактори працюють, незважаючи на те, що термін їх експлуатації давно минув. Робота 9 атомних реакторів після 2020 року передбачена Енергетичною стратегією України.
Жодна з діючих АЕС в Україні не пристосована для роботи у воєнний час. Наприклад, найбільша в Європі Запорізька АЕС легко може бути легко пошкоджена існуючими неядерними системами озброєнь з території сусідньої держави. Крім того, Запорізька АЕС споруджена на березі Каховського водосховища, нижче рівня Дніпровської ГЕС і відповідно, нижче рівня всіх інших ГЕС, споруджених на річці Дніпро. У разі серйозних катастрофічних ситуацій на ГЕС, наслідки торкнутися і Запорізьку АЕС. У цьому випадку в Україні може реалізуватися сценарій аналогічний аварії на Фукусімській АЕС, тільки більш серйозний. Адже в розпорядженні України не буде океану, щоб зливати туди радіоактивні відходи. Їх доведеться зливати в Дніпро, а потім вони потраплять в Чорне море.
Робота будь-якої АЕС супроводжується серйозними екологічними ризиками, а переробка і зберігання відпрацьованого ядерного палива є окремою проблему, яка до сих пір повністю не вирішена.
Сумарна потужність всіх українських електростанцій не перевищує 30 ГВт. Потужність найсучаснішого вітрогенератора Vestas V136 становить 3,45 МВт, а самого нового вітрогенератора ENERCON 4 MW Plattform – 4МВт. Таким чином, встановивши в Україні всього 10 тисяч таких (або аналогічних) вітрогенераторів, можна вирішити всі проблеми, пов’язані з атомною енергетикою. Навіть в тому випадку, якщо ці вітрогенератори будуть працювати в половину своєї потужності. І ніяких проблем з радіацією.
