Сирна промисловість дає електроенергію

Нові технології в умовах економічної кризи освоюють жителі французької Савойї. Знаменитий сир Бофор роблять в регіоні більше тисячі років. Але місцеві сировари і не підозрювали, наскільки корисним може бути сам процес виробництва продукту.

Сходу снігу з альпійських лугів савойські корови чекають в теплому стійлі. Багатство Жан-П’єра – п’ятдесят голів. Він один з чотирьохсот дрібних фермерів в окрузі, завдяки яким існує місцевий сир Бофор.

“Що взимку, що влітку – сто відсотків молока, яке виробляють мої корови, відправляються в кооператив виробників сиру”, – говорить Жан-П’єр.

Традиції сироваріння у французьких Альпах формувались століттями, з часів Римської імперії, але ні античним, ні середньовічним сироваріам не доводилося вирішувати проблему, яка виникла в кризовій Франції. За рецептурою Бофора, на один кілограм сиру потрібно десять літрів молока. З них дев’ять стануть сироваткою – побічним продуктом, позбавлятися від якого не дозволяють екологічні норми, а утилізація в останні роки подорожчала настільки, що з’їдала весь прибуток.

“Нашу сироватку забирало державне підприємство, яке перевозило її часом в досить віддалені райони Франції для переробки – за наш рахунок. Транспортні витрати стали занадто великі”, – скаржиться представник кооперативу сироварів Жоель Дюкло.

Навіть якщо витягти з сироватки всі поживні речовини – з жиру можна робити вершки, з білка – протеїновий порошок для виробників дитячого харчування та спортивних добавок, все одно залишаться тонни субпродукту. Відповідь була знайдена в царстві бактерій.

“Ось ноу-хау, створене нашими інженерами. Мікроорганізми створені спеціально для того, щоб працювати на потреби французької харчової промисловості”, – демонструє операційний директор компанії, що здійснила проект, Франсуа Декер.

Метаноутворюючі мікроорганізми споживають  будь-який цукор:  їх можна застосовувати не тільки в молочній галузі, а й у виноробстві. Проект обійшовся сироварам у тринадцять мільйонів євро . Згідно з розрахунками, прибуток повинен з’явиться вже через три роки.

Сироватка, що залишилася від виробництва савойского сиру, надходить в цех, де з неї витягують спочатку жири, потім білки, ну а вуглеводи згодовують спеціальним бактеріям. Усередині біореактора відбувається приблизно те ж саме, що в шлунку у корови – виділився метан , він крутить турбіни електрогенератора, очищену воду повертають у річки, ну а електрика надходить в загальну мережу.

Завод виробляє електрики на півмільйона євро в рік, половина йде на самопідтримку, половина – чистий прибуток. Французькі сировари відкрили новий для себе енергетичний ринок.

“У такому масштабі цей проект – перший в світі. Всі технології, використані в цьому комплексі, існують окремо, але вперше вони пов’язані в єдине ціле”, – говорить Декер.

Проекти, подібні Савойського, французи запускають і за кордоном: від Канади до Болгарії. Зверталися до технологам і українські бізнесмени: щоб отриманим в біореакторі метаном замінити, хоча б локально, російський газ. Втім, до підписання контракту так і не дійшло, питання геополітики французьке ноу-хау поки на жаль не вирішує.