У квітні починається перша в історії Швейцарії кампанія на підтримку енергоефективності та розвитку поновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Кампанія носить назву Energy Challenge 2016 і організована федеральним відомством по енергетиці (BfE). Її мета – привернути до зазначених тем увагу якомога більшої кількості громадян конфедерації, щоб мотивувати швейцарців брати участь у розвитку альтернативної енергетики.
Відбуватися вона буде в формі всенародних ігор і спортивних змагань. Поставлена мета, відзначається в зв’язку з цим на сайті відомства, ясна як ніколи: хто споживає менше енергії, той виграє.
Передбачається, що заходи в рамках кампанії обійдуться в 6 млн швейцарських франків. При цьому фінансову підтримку обіцяли ряд відомих швейцарських і міжнародних фірм, таких як ERNE AG Holzbau, IKEA, SBB, Swisscom, AXA Winterthur і Planzer. Якщо врахувати практику всенародних референдумів в Швейцарії, то такий підхід уряду є доцільним. Адже саме народу належить вирішувати енергетичне майбутнє країни.
Щодо підвищення рівня енергоефективності та частки альтернативної енергії в загальному енергобалансі в Швейцарії активно говорять з 2001 року, коли швейцарським урядом була прийнята відповідна програма. Як відомо, в Енергетичній стратегії 2050 якраз і передбачається підвищення ефективності використання електроенергії, особливо в зв’язку з тим, що наявні АЕС, що дають майже половину всієї вироблення електроенергії в країні, повинні поступитися місцем альтернативним джерелам. Звичайно, Енергетична стратегія 2050 виглядає набагато складніше. Справа в тому, що в ній швейцарці намагаються вирішити поставлену перед країною «енергетичну дилему», інакше кажучи, знайти необхідний баланс між надійністю енергопостачання, можливістю покрити всі пов’язані з цим витрати і охороною навколишнього середовища.
Відповідно до прийнятого в грудні 2014 року рішенням Національної ради (нижньої палати парламенту), діючі АЕС можуть так довго працювати, поки це допускає відомство з нагляду над атомною енергетикою (ENSI). В цілому подібний підхід поділяється і населенням країни. Згідно з опитуванням, проведеним на замовлення групи Swissnuclear (підрозділ групи Swisselectric, що складається з представників швейцарських електромережних компаній Alpiq, AXPO, BKW і ХМР. Група забезпечує безпечне функціонування атомних електростанцій в країні), більшість населення Швейцарії (64,3%) вважають роботу п’яти існуючих в країні ядерних станцій необхідністю. 68% вважають, що атомні станції повинні працювати до тих пір, поки вони безпечні. При цьому три чверті респондентів переконані, що швейцарські АЕС безпечні. 62,2% вважають, що їх робота є «досить прийнятною». 73,3% хочуть, щоб струм і в майбутньому пвироблявся в Швейцарії, а не за кордоном.
І хоча 65,5% опитаних вважають, що Швейцарія протягом найближчих 20 років буде задовольняти свої енергетичні потреби за рахунок нових великих електростанцій, що працюють на воді, газі або атомній енергії, проблема енергопостачання після виведення з експлуатації АЕС не знімається. І з цього приводу в країні йдуть запеклі суперечки. Поки вважається, що Швейцарія не повинна будувати нових АЕС.
До того ж зараз Швейцарія не може знайти інвесторів, готових вкладати гроші в будівництво нових АЕС. Однак, як зазначає швейцарська Neue Zuericher Zeitung, дослідження в області створення нових реакторів, особливо в області термоядерного синтезу, матимуть вирішальне значення для державної інвестиційної діяльності в цій сфері.
На сьогодні національна енергетична програма, як іноді називають Енергетичну стратегію 2050, передбачає поступову заміну АЕС, які виводяться з експуатації, поновлюваними джерелами енергії. При цьому половина електроенергії, вироблена ВДЕ, буде припадати на сонячні електростанції. Причому обладнання для них виробляється на місцевих заводах при фінансовій підтримці держави. Отриману енергію сонця в Швейцарії мають намір використовувати для електролізу води, щоб добувати водень і таким чином його накопичувати і зберігати.
Проблема полягає в тому, що для розвитку ВДЕ необхідні держсубсидії і перший пакет таких субсидій, прийнятий парламентом в кінці 2014 року, покриває тільки половину необхідних для цього сум. В якості альтернативної енергетики розглядаються і інші джерела енергії. Так, швейцарці мають намір використовувати в першу чергу для виробництва електроенергії температурну різницю. Йдеться про промислове тепло, що виділяється в ході виробничих процесів.
Завершене в 2015 році дослідження щодо використання тепла, що виділяється при виробничих процесах на сталеливарних заводах і при чавунно-ливарному виробництві, показало його значні можливості. Так, потенціал невикористаного промислового тепла в Швейцарії складає 250 ГВт. І швейцарці ведуть активні дослідницькі роботи в напрямку використання цього потенціалу. Одним із прикладів є застосування термоелектричних генераторів, які можуть безпосередньо перетворювати тепло в електроенергію. У них використовується так званий ефект Зеєбека, відкритий в 1821 році Томасом Зеєбеком. У 1822 році він опублікував результати своїх дослідів в статті «До питання про магнітні поляризації деяких металів і руд, які виникають в умовах різниці температур», яка увійшла в доповіді Прусської академії наук. Сьогодні в Швейцарії є безліч проектів для реалізації подібної ідеї, проте в промисловому масштабі розміри подібної установки поки що занадто великі для її реалізації на практиці. Значно простіше використовувати енергію за рахунок різниці між температурою зовнішнього середовища і всередині житлових приміщень. З цією метою вже використовують так звані термостати. Для «інтелігентного» ж регулювання температури швейцарці почали застосовувати відповідні автоматичні системи (Building Management System). У цьому випадку економія енергії може досягати 25%. Одним з розглянутих варіантів розвитку ВДЕ є скорочення імпорту вуглеводнів завдяки розвитку виробництва власного біогазу. Але особливість Швейцарії полягає в тому, що для цього необхідні невеликі децентралізовані рішення. Однак цей варіант різко підвищує вартість виробленого біогазу.
Щодо пошуків додаткових субсидій ведуться запеклі суперечки. Запропонований фінансовим департаментом уряду варіант фінансування за рахунок підвищення енерготарифів і акцизів на паливо наштовхується, згідно газеті, на критику і справа, і зліва. Але тоді відмова від АЕС вимагатиме збільшення виробництва електроенергії на ГЕС або імпорту вуглеводневих енергоносіїв, який і так вже становить 22 млрд швейцарських франків на рік. Як варіант можна розглядати і імпорт електроенергії, проте і тут можливості Швейцарії обмежені. Справа в тому, що її з Європою пов’язує електролінія в 380 вольт, і електрострум,який по ній передається, повинен бути перетворений для місцевих мереж. Але для цього відсутня необхідна кількість трансформаторів. Звичайно, є й інші варіанти, в основному пов’язані з підвищенням енергоефективності. Це, як передбачається, дозволить насамперед знизити в доступному для огляду майбутньому енергоспоживання до рівня 70-х років минулого століття.
Стратегія 2050 розрахована на довгострокову перспективу, і в неї будуть вноситися певні корективи, пов’язані в тому числі з розвитком і появою нових технологій.
Федеральний радник, керівник Федерального департаменту навколишнього середовища, транспорту, енергетики і зв’язку (DETEC) Доріс Лойтхард прокоментувала перспективи швейцарської енергетики наступним чином:
– Швейцарія купує російські тепловиділяючі елементи для атомних електростанцій. Які, на вашу думку, перспективи співпраці з Росією в атомній енергетиці?
Швейцарські оператори АЕС можуть вільно вибирати, де купувати тепловиділяючі елементи для їх установок. Не всі АЕС в Швейцарії використовують російські тепловиділяючі елементи. Оператори АЕС можуть в будь-який час прийняти рішення про зміну постачальника, але всі тепловиділяючі елементи повинні бути ліцензовані в Швейцарії, тобто відповідати швейцарським вимогам безпеки. Поставка тепловиділяючих елементів не прив’язана до конкретних вимог або перспектив в інших сферах ядерного паливного циклу. Відповідальністю
У чому полягає швейцарський досвід використання енергозберігаючих технологій?
Швейцарці є нацією екологічно чистих технологій і мають дуже давню традицію по частині енергозберігаючих технологій. Енергозберігаючі технології є майже в кожному будинку, громадському транспорті, промисловості і т.д. Швейцарські компанії є одними зі світових лідерів в стурбованості енергоефективністю. Інноваційні швейцарські компанії мають великі знання в області енергозаощадження та збереженні природних ресурсів.
Новобудови в Швейцарії споживають тільки одну четверту частину енергії від тієї, яка використовувалася 30 років тому. Завдяки інноваційним компаніям, енергетичним міткам і швейцарському регулюванню їх будівлі є одними з найбільш енергоефективних в світі.
Мережа громадського транспорту в Швейцарії є енергоефективною, високо розвинутою і дуже щільною. Майже в кожне село можна легко і комфортно дістатися на громадському транспорті. Тому швейцарські консалтингові компанії, що працюють в галузі енергоефективності та виробництва енергоефективних частин транспортних систем і транспортних засобів, є одними зі світових лідерів.
Крім того, уряд Швейцарії підтримує економію електроенергії і платить еквівалент від 1 до 5 євроцентів за кіловат-годину економії, яку роблять швейцарські організації, якщо їх проект був схвалений урядовою програмою під назвою Prokilowatt.
З метою економії енергії та природних ресурсів, а також скороченню витрат 50% побутових відходів в Швейцарії переробляються, інші спалюються. Тому швейцарські компанії та органи влади мають величезні знання в управлінні відходами, що виробляють енергію За сміттєспалювальні заводи, а також за частиною переробки відходів.
Швейцарія докладає зусиль в стимулюванні використання біомаси та деревини як джерела енергії, приділяючи увагу їх спалюванню, газифікації та анаеробній ферментації. В даний час біогаз в основному виробляється на ферментаційних заводах, а деревина використовується в якості палива для отримання тепла і електроенергії. Проте в Швейцарії поки ще немає заводів деревної газифікації.