Чим відрізняється архітектура інноваційних технологій XXI століття від архітектури минулих століть? Безсумнівно, першу відрізняють нові технології, адаптація до сучасних стандартів комунікації. розвиток взаємозв’язків штучного середовища з природним оточенням, зміцнення цих зв’язків, а не знищення їх. Вкладаючи великі кошти в проектування і будівництво таких будинків, національні уряди домагаються, окрім матеріального прибутку, прибутку іншого порядку, важливого соціального ефекту, а саме прищеплення людині нового неспоживчого ставлення до свого оточення.

Які ж проблеми представляються нам при аналізі стану навколишнього середовища в сучасному світі? Проблеми ці всім відомі: енергокриза, криза екології та еко-соціальна криза. Перераховані вище проблеми були створені людиною, в тому числі, через використання непродуманих проектних, будівельних та експлуатаційних технологій. В результаті неефективного використання територій і ресурсів ми маємо виснаження природи, кліматичні катастрофи, загальне погіршення здоров’я людей, психологічні проблеми. Тобто, на практиці люди хронічно хворіють в сучасній урбаністичному середовищі, клімат безнадійно змінюється в бік так званого глобального потепління або місцями похолодання – і не можна не помітити наслідки цих змін в життя і їх причини.
Так, констатується тривожне спостереження повсюдної екологічної катастрофи у вигляді різких порушень природних циклів, зникнення цілих живих еко-ланцюжків і видів тварин, спалахів хвороб, і різного роду природних катаклізмів: повеней, штормів, тайфунів, землетрусів, засух, пересихання річок та ін. багато закривають на це очі чи не беруть до уваги, оскільки особисто їх це не стосується. Але сьогодні, в будь-якому випадку, цивілізована людина, не тільки архітектор чи інженер, а кожен, несе як ніколи відповідальність за те, в якому середовищі буде жити наступне покоління людей – що ми залишимо їм у спадок? Адже серед майбутнього покоління і наші діти!
Важливою проблемою і сьогодення, і майбутнього нашої планети є вироблення енергії за рахунок непоновлювальних ресурсів: в основному нафти, газу і вугілля. Доведено, що саме переробка і використання цих ресурсів є одним з основних джерел викиду вуглекислого газу CO2, що, в свою чергу, є основною причиною глобального потепління.
Також, останні дослідження в галузі будівництва та екології підтвердили невтішні статистичні дані про те, що на 60% теплових викидів вуглекислого газу CO2 виникають все ж від житлових будівель і 25% – із бензинової, транспортної активності. При цьому невміння в великих масштабах ефективно витрачати цю енергію призвело людство ще й до енергокризи. Адже сьогодні ми на власні очі можемо спостерігати дефіцит енергоресурсів та, як наслідок, їх нестримне подорожчання в масштабі планети, а не локально в будь-який окремо взятій країні.


1) енергоефективність будівель;
2) їх незалежність і автономність від централізованих мереж;
3) екологічність і загальна ефективність всієї архітектурного середовища.
Саме ці аспекти відображені в ряді архітектурних проектів, які враховують екологічну ситуацію нашої планети на даний час, покликаних своєю ідеєю якщо не виправити існуючі помилки в архітектурному проектуванні, то не створювати нових (і не посилювати екологічну проблему). Одні такі проекти вже існують і реалізовані в різних кінцях земної кулі, інші тільки плануються. І крім масштабності і грандіозності ідеї, ці об’єкти об’єднує важлива риса – це проекти нового покоління.

Енергоефективність будівлі, її автономність, екологічність і загальна ефективність усього архітектурного середовища – це важлива основа в сучасній архітектурній інженерії. Особливо важливим є енергетична незалежність, яка вкупі з технологіями повторного циклу дозволяє розгортати проект практично на будь-який неосвоєній території, яка не має ресурсів. В архітектурної інженерії вже близько тридцяти років проводяться комплексні дослідження, розробляються і удосконалюються технології. І сьогодні, як показує світова практика, вони досягли досить продуктивних результатів і є повністю економічно обгрунтованими і вигідними технологіями.


