На сьогоднішній день Верховною Радою України прийнято Закон «Про енергетичну ефективність будівель». Даний документ регламентує введення сертифікації енергоефективності будинків. Законопроект ще на початковій стадії розробки викликав ряд суперечок і протиріч, так як нинішній стан житлових будинків в нашій державі залишає бажати кращого. До того ж, сертифікати вимагають певних фінансових витрат, що досить насторожує українців. Для зниження затрат на забезпечення будинків електроенергією, теплом і газом слід спочатку з’ясувати, які масштаби зайвого енергоспоживання.
Сертифікат енергоефективності є документом, який інформує в першу чергу самого власника будинку про те, якими є енергетичні витрати будівлі. Наявність такого роду відомостей дозволяє розробити подальший алгоритм економії шляхом зниження енерговитрат. У більшості випадків мешканці навіть не підозрюють, що левова частка енергоспоживання не приносить їм абсолютно ніякої користі і витрачається даремно. Енергетична сертифікація дозволить акцентувати увагу на цьому явищі і вжити низку заходів щодо його усунення.
Для того, щоб будинок одержав сертифікат, необхідна попередня експертиза (енергетичний аудит), яка дозволить виявити клас енергетичної ефективності будинку.
Дана класифікація застосовується в європейських країнах і за принципом нагадує розподіл побутової техніки за класами енергоспоживання.
Існує загальноприйнята система присвоєння класів енергоефективності, яка передбачає сім категорій. Кожна категорія присвоюється в залежності від величини відхилення значень питомої витрати тепла на обігрів будівлі, вентиляцію та забезпечення гарячою водою від базового рівня (норми). Класи енергоефективності будівель позначаються латиницею.
Нові або реконструйовані будівлі можуть мати 5 можливих класів:
– А (найвищий) передбачає відхилення показників питомої витрати теплової енергії від норми менше ніж -45.
– В ++ (підвищений) клас – відхилення від -36 до -45.
– В + передбачає значення в діапазоні від -26 до -35.
– В (високий) клас – значення відхилення варіюють від -11 до -25.
– С (норма) – діапазон значень відхилення від +5 до -10.
Для вже існуючих будівель передбачені два класи енергоефективності: D і E.
Діапазон значень відхилення для будівель D класу від +6 до +50. Будинки класу Е мають показники нижче +51 і їм присвоюється нижчий рівень енергоефективності.
Крім результатів енергоаудиту, експерти надають разом з сертифікатом спеціальний додаток, що містить рекомендації щодо підвищення енергоефективності конкретного будинку.
Країни Європи вже досить давно зобов’язали власників будинків і квартир оформляти подібного роду документацію. Сертифікати, в першу чергу, необхідні самим власникам, так як допомагають оптимізувати витрати на комунальні послуги. Також сертифікація відіграє важливу роль при покупці житла, так як відображає реальну картину стану житлового будинку в цілому і допомагає покупцям оцінити свої майбутні витрати.
Оформлення сертифікації передбачає певні грошові витрати з боку власника будинку, що і викликало ряд суперечностей при прийнятті Закону. Законопроект був адаптований під українські реалії. Сертифікація на даний момент обов’язкова лише для тих будівель, які претендують на видачу «теплого» кредиту від держави або планують енергомодернізацію будинку в рамках держпрограми енергоефективності. Вартість сертифікату буде сплачено за рахунок державної допомоги. Наявність даної документації дозволяє державним контролюючим органам відстежити, куди саме будуть витрачені виділені кошти і чи доречні такі вкладення.
