Всі вже чули про плавучі вітроелектростанції. Але адже можливостей для використання ВДЕ більше, ніж тільки вітер, тому і з’явилася ідея використання сонячних панелей на воді.
У Віденському технологічному університеті ведеться розробка спеціальних платформ, які можуть триматися на воді. Система, яка дозволяє здійснюватися даного процесу, називається Heliofloat. Пристрій виглядає як платформа довжиною 100 метрів. Поверхня покрита сонячними панелями. Все це здатне не тонути навіть у шторм.
Інженери на даний момент тільки працюють над проектом, але вже є характеристики поточного варіанти: Heliofloat має поплавці, які й дають можливість не тонути.
Треба сказати, сонячна енергія має суттєвий потенціал. Вона може стати вирішенням проблеми енергетичної кризи. Якщо врахувати, що суша не завжди доступна, то «плавучість» дуже до речі.
Платформи можуть кооперуватися і складати величезну установку, однак море не постійно спокійно. Навіть при найбільш сприятливих прогнозах можуть виникати шторми і в цьому випадку система може зруйнуватися.
Логічно, що подібний прогноз значно зменшує привабливість проекту. Але команда університету у Відні не втрачає ентузіазму, вважаючи, що їх «дітище» досить легковажне і стабільне. На них цілком можна розмістити параболічну дзеркальну систему. Як виходить ця стабільність? Звичайні платформи замінюються гнучкими, при цьому в свій склад вони включають циліндри, що і дає можливість амортизації хвиль.
У реальному житті Heliofloat служить опорою циліндри, які зроблені з м’якого і гнучкого матеріалу. Це виглядає, як цистерна для баласту, так як дно відкрито. Повітря, яке знаходиться в ємкостях, стискається і служить амортизатором. При цьому за рахунок гнучкості поверхню баластів ще й трансформується, тобто змінює форму і це дозволяє економити на енергії. Все це дає шанс утриматися в бурхливих водах.
Інженери з Вени не тільки працюють над проектом, але і знаходяться у пошуках інвесторів, пропонуючи якісь додаткові корисні додатки.