Як зробити сонячний саморобний дегідратор

Багато людей в наш час люблять заготовлювати плоди і ягоди, вирощені на дачах, за допомогою їх консервації, проте одним з альтернативних шляхів подальшого збереження фруктів і ягід є їх сушка. Щоб зробити це процес сушки продуктів більш ефективним і менш енергоємним, можна виготовити дегідратор, що працюватиме на сонячній енергії.

Для виготовлення такої машини, знадобляться наступні складові:

1. дерев’яні бруски 50*40мм и 40*40 мм;
2. вологостійка фанера;
3. рейки 20*30мм;
4. сітка для комах;
5. чорна фарба;
6. скло;
7. жерстяні банки;
8. антисептик;
9. утеплювач з мінеральної вати.

Перш за все перед початком будови, потрібно визначити, яку саме модель потрібно зробити Вам для задоволення власних потреб. В даній моделі сушки можна засушувати практично все, починаючи від фруктів, овочів, трав і закінчуючи виробами з глини.

Створення такої сушки не вимагає особливих навичок чи знань. Основною особливістю моделі даного дегідратора являється те, що він повністю працює за рахунок сонячної енергії і теплової індукції. Сам дегідратор складається з двох основних камер – це сушильна камера, де сохнуть всі припаси на підносах, і сонячний колектор, де відбувається нагрівання повітря.

Наступним кроком буде виготовлення корпусу для сушки. Основний каркас складатиметься з дерев’яних брусків, сколочених в прямокутну раму. Використовуються для цього бруски 50 на 40 мм і 40 на 40 мм. Ширина, довжина і висота корпусу виготовлюється згідно з Вашими потребами, проте стандартні показники ширини дегідратора складають десь 50-60см, а висоти – 200-220 см. Ці параметри дають змогу зручно експлуатувати механізм, сушачи в ньому зразу велику кількість продуктів. Після цього каркас треба обшити листами фанери, для цього використовується вологостійка фанера для того, щоб дегідратор працював довше.

Всередині зробленої коробки – сушки для продуктів треба зробити ряд рейок, на які потім встановлюватись підноси з припасами. Відстань між підносами повинна становити біля 70мм. Самі підноси теж робляться з рейок, на які натягнута москітна сітка. Для полок підійдуть бруски розміром 20 на 30 мм. Все це дозволить повітрю вільно циркулювати між підносами і рівномірно просушувати припаси.

 Позаду сушильної камери робляться дверцята з петельними кріпленнями знизу, що відкидається вниз. По бокам робляться стандартні кріплення, щоб дверцята не відчинялись самі. Щоб на них можна була складати рамки, дверцята по бокам оснащені ціпками, щоб забезпечити удержування дверей в горизонтальному положенні і одночасно знімати навантаження з петель.

Далі будується камера для нагрівання повітря від сонячних променів. Рама виготовляється з тих же ж брусків, з яких виготовлялась сушильна камера. Всередину камери монтується конструкція з жерстяних банок з просвердленим дном. Кріпляться вони так, щоб вийшли своєрідні металічні трубки, які потім красяться чорною термостійкою фарбою Зверху камера закривається склом, а знизу утепляється за допомогою мінеральної вати. Сонячні промені, проходячи через скло будуть нагрівати трубки, які в свою чергу нагріватимуть повітря всередині колектора.

Опісля обидві камери дегідратора з’єднуються в єдину конструкцію. Для того, щоб повітря вільно циркулювало, внизу камери для нагрівання робляться отвори, через які повітря поступатиме в дегідратор, а зверху камери-сушки отвори забезпечать вихід повітря.