Постійне підвищення вартості на традиційні енергоносії підштовхнуло багатьох людей на створення саморобного обладнання, яке дасть змогу отримувати біогаз з відходів власноруч. Дякуючи такому підходу до регулювання господарської діяльності, є можливість не тільки отримання дешевої енергії для обігрівання будинку і других потреба, а й дає можливість налагодити процес утилізації органічних відходів и отримання безкоштовних добрив для подальшого їх внесення в ґрунт. Останки біогазу можна вигідно продати на ринку. Віддача від експлуатації такого біореактора відповідає його ціні. Менш потужні варіації можна сконструювати власноруч.
Біогаз відноситься до екологічно чистих видів пального. Добувається він шляхом переробки біомаси в спеціальному біореакторі в умовах безповітряного бродіння на протязі певного періоду, який залежатиме від об’єму сировини. Отриманий газ постійно виводиться з реактора і після очистки направляється за призначенням. Відходи, що були задіяні в переробці, стали високоякісними добривами і переправляються на поля. Для того, щоб мати змогу виробляти такий біогаз в домашніх умовах в безперервному режимі, потрібно володіти чи хоча б мати доступ до сільськогосподарських локацій.
Конструкція і схема організації виробництва біогазу показана на малюнку.
Для отримання безкоштовного біопального, на певній ділянці землі потрібно вибрати місце для будівництва армованої бетонної ємності, яка буде виконувати роль біореактора. В основі цієї ємності буде пророблено отвір, через який і буде виходити перероблена сировина. Даний отвір повинен добре закриватись, адже система зможе ефективно працювати лише в герметичних умовах.
Розмір бетонного резервуару вичислюється відносно кількості органічних відходів. Повноцінна робота реактора буде забезпечуватись лише у випадку його заповнення на дві третіх від загального об’єму.
При невеликій кількості відходів резервуар можна замінити залізною ємністю, наприклад бочкою. Потрібно звернути увагу на наявність зварних швів і їх міцність. Процес бродіння біомаси можна пришвидшити за рахунок її нагрівання. Процес бродіння запускається при температурі, яка перевищує 38 градусів по Цельсію.
Для підігріву можна підключити до системи обігрівання змієвик, що розмішується під реактором, або встановити в основі ємності електричні елементи нагрівання.
Газ, що отримується в процесі бродіння, виводиться за допомогою спеціального отвору, проробленого в кришці резервуару, що тісно закриває резервуар. Щоб виключити можливість змішування біогазу з повітрям, необхідно забезпечити його виведення через вмонтований гідрозатвор. Тиск газової суміші можна регулювати за допомогою кришки, яка при надлишку газу просто припіднімається, тобто виконує роль спускового клапану.
Склад і кількість біогазу, який буде отриманий з відходів, залежатиме від субстрата. Більше всього газу отримується в тому випадку, коли в якості сировини виступають жир, зерно, свіжа трава, технічний гліцерин тощо. Щоб зберегти тепло, ззовні на бак реактора монтують шар теплоізоляційного матеріалу.
Саморобна установка для одержання біогазу дасть змогу зекономити на оплаті енергоносіїв, що займають високу долю в собівартості господарства. Зниження витрат на випуск продукції позитивно відобразиться на збільшенні рентабельності господарства.
