Суддям належить вирішити суперечку між урядом і енергетичними компаніями, які заявляють, що їх атомні станції експропріювали без виплати компенсацій.
Якщо суд прийме рішення на користь Eon, RWE і Vattenfall, уряду Ангели Меркель доведеться виплатити компаніям мільярди євро компенсацій.
Експертна комісія вже протягом п’яти місяців намагається визначити, хто повинен нести витрати в кілька мільярдів євро, пов’язані з відмовою від використання атомної енергетики. Комісія пропонує компроміс, який полягає в тому, щоб позбавити енергетичний сектор від занадто великого фінансового навантаження та укласти угоду з німецькими платниками податків. Угода, однак, так і не була досягнута. Комісія повинна була представити свої пропозиції в минулому місяці, але відстрочила своє рішення до середини квітня.
Це рішення важливе не тільки для Німеччини, але і для інших держав. У 2011 р Німеччина стала однією з перших промислово розвинених країн, яка прийняла рішення про відмову від ядерної енергії. Висновки комісії можуть стати значущим прецедентом для інших країн, які поки навіть не замислювалися про те, як і де утилізувати ядерні відходи і хто повинен за це платити.
Через побоювання інвесторів з приводу пов’язаних з цим витрат Eon і RWE акції компаній знижуються в останні місяці. «Зараз всім очевидно, що це питання виживання», – зазначив аналітик Bank Metzler Гідо Хойман.
Після аварії на АЕС «Фукусіма» в Японії Німеччина прийняла рішення про зупинку атомних реакторів. До 2022 р країна планує відмовитися від атомної енергетики на користь поновлюваних джерел енергії. Це загрожує серйозними наслідками для енергетичних компаній. Після того як субсидування вітряної та сонячної енергетики значно зросли, ціни на електроенергію впали. Це погіршило становище компаній, що виробляють електроенергію традиційним способом.
Минулого тижня Eon і RWE повідомили про великі збитки за підсумками минулого року. Чистий збиток Eon склав € 7 млрд – це найгірший показник в історії компанії. Обидві компанії пішли на радикальні заходи, розділивши бізнес з видобутку викопного палива і по виробництву відновлюваної енергії. Однак чи допоможуть ці заходи, поки невідомо.
У минулому році в країні був прийнятий закон, згідно з яким оператори атомних станцій несуть всі витрати щодо виведення реакторів з експлуатації та зберігання радіоактивних відходів. Для цих цілей компанії повинні зарезервувати 38 млрд. євро.
Контролювати ці витрати повинна спеціальна комісія. У проекті доповіді експерти комісії рекомендували покласти на енергетичні компанії всі витрати щодо виведення АЕС з експлуатації, в той час як держава повинна нести відповідальність за зберігання радіоактивних відходів.
Комісія заявила, що до 2022 р енергетичні компанії повинні перерахувати в підконтрольний державі фонд частину своїх коштів, призначених для зберігання відходів. Сума складе близько 18 млрд. євро із зарезервованих компаніями 38 млрд. Крім того, компанії повинні виплатити «премію за ризик» в розмірі до 100%. Таким чином, компанії повинні перерахувати до фонду до 36 млрд. євро.
«Ідея полягає в тому, що в певний момент часу компанії будуть звільнені від ризику», – цитує FT слова близького до комісії джерела. «І ризик, який бере на себе держава, повинен бути компенсований», – відзначило джерело.
Однак енергетичні компанії заявили, що ця схема невигідна для них. Минулого тижня фінансовий директор RWE Бернард Гюнтер заявив, що, слідуючи цій схемі, компанія повинна буде протягом всього декількох років зробити платежі, які планувалося зробити за 30–40 років.
Уряд вважає, що якщо держава візьме на себе частину витрат на зберігання відпрацьованих відходів атомних станцій, то енергетичні компанії повинні будуть відкликати численні позови, що заперечують законність рішення про відмову від атомної енергетики.
Поки справа розглядається в Конституційному суді Німеччини. Керівництво енергетичних компаній має намір відстоювати свої позиції. Як заявив глава Eon Йоханнес Тайссен, компанія не перешкоджає переходу до поновлюваних джерел енергії, а намагається домогтися від влади «компенсації за активи, які були відняті з політичних причин».