Група винахідників з Кембриджського університету довгий час працювала над пошуком нових шляхів виробництва енергії. Спільно з представниками інших ВНЗ Великобританії вони змогли створити спеціальні шпалери, які здатні виробляти електрику. Цікаво, що винахід має можливість працювати і як сонячна панель, і як акумулюючий пристрій.
Початковим етапом виробництва таких шпалер стала розробка спеціальних чорнил з ціанобактеріями, завдяки яким струменевий принтер зміг втілити в життя ідею вчених. Відомо, що ціанобактерії мають здатність до фотосинтезу. Принтер наносить чорнило на підготовлений заздалегідь шар, що складається з нанотрубочок, створених на основі вуглецю і маючих хорошу провідність. Нанотрубки розміщують на майбутніх шпалерах теж за допомогою принтерного друку. Ці особливі шари і являють собою всю суть інновації.
Шпалери приступають до процесу генерації енергії після наклеювання на стіну і відразу ж накопичують отриману електрику. Вчені стверджують, що частина шпалер, яка має розмір як 10-дюймовий планшет, здатна забезпечити роботу однієї діодної лампочки. Незаперечною перевагою розробки є те, що таке покриття для стін є живим. Після нанесення чорнила, бактерії активно розвиваються і живуть в шпалерах, забезпечуючи за допомогою фотосинтезу генерацію електрики.
Винахідники вже окреслили досить широкий спектр можливого застосування своєї розробки і одержуваної від неї користі. Шпалери хоч і виробляють мало енергії, зате вони можуть застосовуватися як біорозкладні сенсори. Шпалери можуть забезпечувати будинок постійно свіжим повітрям і при цьому живити цифрову техніку. А після того, як вони відживуть своє, їх можна відправити в утиль без побоювань за навколишнє середовище.
В основу розробки лягла технологія мікробної біологічної фотовольтаїки. Цей метод передбачає перетворення сонячних променів за рахунок використання живих бактерій. Технологія досить перспективна, хоч і має деякі складності, усунення яких зараз в найближчих планах вчених-розробників. Головна складність методу – це масштабування. Зразок шпалер бувстврений, але ось як можливо поставити цей процес на конвеєр – поки не ясно.
Другою складністю є обмеженість терміну життєдіяльності бактерій. Складнощі трохи нівелюються наявністю струменевого принтера, але вони залишаються. Якщо розробники не зможуть як слід організувати випуск таких шпалер у великих обсягах, то даний метод може знайти відображення у виготовленні біорозкладаючихся датчиків.
