Історія однієї сонячної станції або українське беззаконня в дії

Жила-була собі Сонячна Станція, гарна така, прогресивна. Стояла собі в Одеській області, нікого не чіпала, генерувала енергію на благо країни. Та настали в житті Станції тяжкі часи – прийшов сусід і затінив її. Станція прохала: «Сусіде, посунься трохи, ти ж мені сонечко затіняєш. Мене закон захищає!». На сусід просміявся їй в лице і розширив свою станцію. «Який закон – не сміши людей. Я дію в його рамках, тільки от ці рамки я сам для себе встановив. А в тебе нема ніяких шансів».

Така сумна казочка в реаліях сучасної сонячної енергетики. Мала генерація для України як ковток чистого повітря і це наглядно показує політична діяльність у сфері стимулювання розвитку ВДЕ. Та чи є сенс в закритих кабінетах вирішувати майбутнє «зеленої» енергетики, коли деякі українці, родом з 90-х, її своїми ж руками ховають?

Конкретна ситуація – одна сонячна станція затіняє іншу. Закон з цього приводу каже, що така ситуація можлива, коли затінення не виходить за рамки 2,5 годин в день. На практиці така тінь несе втрати у розмірі 30 % всього обсягу генерації. Коли людина, що вклала свої кошти (або ще гірше – кредитні), зможе повернути інвестиції при таких втратах?

Інвестиційне питання в сфері сонячної енергетики стоїть зараз дуже гостро. Раніше ми вже публікували матеріал про особливості розвитку сонячної енергетики в нашій країні . Міжнародні закони підписані, тому темпи розвитку ВДЕ повинні невпинно і катастрофічно швидко рости. Зміна «зеленого» тарифу призводить до втрати великого проценту інвесторів. Саме тому наразі ведуться такі жорсткі баталії навколо процесу зміни тарифів на «зелену» енергію. На цьому фоні виникає питання: «Чи є сенс так активно боротися за іноземних інвесторів, коли власних (навіть у малих масштабах) душить недосконале законодавство?». Питання риторичне, хоча й дуже важливе.

Звернемо увагу на питання забудови. Справа у тому, що зведення споруд на ділянці, що затіняє вказану станцію, заборонено законодавством. Будівельні роботи ведуться без проекту, без дозволів, а офіційно на тому місці взагалі значиться навіс чи сарайчик. Органи місцевого управління на заяви реагують обіцянками провести перевірку. Реального реагування чи з’ясування обставин не відбувається. Висновок – дехто досі заробляє гроші методами 90-х років. Питання в тому, чому держава це дозволяє?

Картина виходить така: якийсь, наприклад, Василь Іванович зі Львова все життя працював на благо держави і намагався накопити невеличкі гроші, аби на старості забезпечити себе електроенергією та отримати зароблену чесною працею надбавку до пенсії. Він звернувся до спеціалістів, потім в органи влади за дозволами-деклараціями-сертифікатами. Оформив всі необхідні папери, затративши додатковий час та гроші, щоб все було по закону.

А поряд картина інша: визнавши законодавство недієвим Хтось будує сонячну станцію без дозволів-декларацій-сертификатів, та ще й наносить генераційних збитків іншій станції. І виходить сухим з води.

Ця історія – одна з багатьох. Закон в області сонячної енергетики недосконалий, та це не привід опускати руки. Якщо працювати над цим питанням разом, пліч-о-пліч, то результати не змусять на себе чекати. Тільки от питання в тому, чи є бажання в українців сприяти розвитку «зеленої» енергетики?

Цитата: «Пишіть куди хочете! Хто вас там буде читати?!!!».

Нас, шановний, будуть читати ті українці, яким небайдужа доля нашої країни. Ті, хто щиро вірить в чисте небо над нашими головами та створює майбутнє сьогодні і зараз!

Друзі, будемо вдячні за максимальний репост! Давайте спробуємо достукатися до сердець та повернути «зелену» енергетику в законне русло. Це важливо для всіх нас, для кожного.

Адреса станції:

Одеська область, село Нова Дофінівка, вулиця Курортна.