Біобутанол – це один з видів рідкого біопалива. Являє собою рідину без кольору з різким сивушним запахом. Це отруйна речовина. До складу біобутанолу входить вуглець, водень і кисень. По-іншому біобутанолом називається бутиловий спирт, який виробляється з органічної сировини.
Виробництво цієї речовини ділять на два покоління, біобутанол 1 покоління, який виробляється з сільськогосподарських культур, що містять крохмаль або цукор. А друге покоління рідкого біопалива в якості сировини використовує целюлозу рослин.
Біобутанол отриманий з біомаси за якістю і характеристиками не відрізняється від отриманого з нафтопродуктів бутанолу.
Вперше виробництво біобутанолу почалося на початку 20 століття. Це був побічний продукт при виробництві ацетону з патоки або кукурудзи за допомогою спеціальних мікроорганізмів. Причому одержуваний обсяг біобутанолу був у два рази більшим ніж одержуваний обсяг ацетону. Коли випадково до біобутанолу додали нітроклітковину, то отримали лак, який швидко сохне. Це відкриття зробило революцію в автомобілебудуванні. Потім під час 2 світової війни біобутанол використовували як допоміжний компонент для виробництва синтетичного каучуку.
Виробництва біобутанолу це біотехнологічний процес, який складається з ряду стадій. Все починається з того що з сировини на заводах готують сусло. Потім вся ця маса зброджується за участю спеціальних бактерій. З метою більш ефективного бродіння вчені вивели нові штами бактерій. В процесі бродіння утворюються три основних продукти: бутанол, ацетон і етиловий спирт, і ряд інших побічних продуктів в незначній кількості. В середньому співвідношення цих продуктів можна визначити в процентах 60:30:10. Але це співвідношення може дещо змінюватись, це залежить від компонентів сировини. Наступною стадією іде перегонка зброженого продукту. Цей процес відбувається в спеціальних апаратах. Далі слідує процес зневоднення і заключний етап – денатурація. Органічні культури, що містять крохмаль і цукор виступають в якості сировини не тільки для виробництва біопалива, але для виробництва кормів і харчових продуктів. Тому виробництво біобутанолу другого покоління, що б уникнути брак сировини, використовує целюлозу. Використання целюлози енергетично більш вигідне. Але є проблема, як виділити целюлозу з рослин. У природному стані целюлоза знаходиться в нерозчинному комплексі з іншими речовинами. До цих пір ведуться розробки пошуку оптимального способу відділення целюлози від інших компонентів. Поки що найбільш ефективним методом є фізичний розмел сировини.
Бутанол має рядом переваг:
– він легко змішується з бензином із-за того що у нього низький тиск парів;
– володіє хорошою енергетичною цінністю;
– біобутанол більш безпечний у використанні, з-за того що менш леткий;
– біобутанол не розшаровується, якщо в складі є певна кількість води;
– виробництво біобутанолу можна легко налагодити на виробництві біоетанолу;
– використання поновлюваної органічної сировини для виробництва;
– біобутанол не така агресивна речовина як біоетанол, тому його транспортування може здійснюватися по трубопроводах.
Біобутанол – гарна перспектива традиційним видам палива, через простий виробничий процес, який не вимагає високотехнологічних методик і дешевої поновлюваної органічної сировини.
