Олеся Вєтрова

Лампа сонячна із пластикової пляшки – її може зробити кожен.

Олеся Вєтрова

-

March 4, 2016

Лампа сонячна із пластикової пляшки – її може зробити кожен.

Не поспішайте викидати порожні пластикові пляшки. Можливо, вони стануть Вам на нагоді. Виявляється, з цієї дешевої тари за рекордно короткий час можна сконструювати лампу денного освітлення.

Цей інноваційний спосіб винайшов і втілив у життя бразилець Альфред Мозера. Згодом студенти Массачусетського технологічного інституту його трохи вдосконалили.

Новий винахід лампа своїми руками став широко розповсюдженим у неблагополучних районах Філліпін. Багато жителів малозабезпечених районів не мали доступу до енергетичних мереж, тому вони були раді хоч якійсь альтернативі.

Як же створити лампу, яка освітлюватиме вдень темне приміщення? Цей процес може зайняти буквально півгодини.

В порожні пластикові пляшки наливають воду. Туди ж додають 20 грамм відбілювача (хлорки) – для того, щоб вода довго залишалася стерильно чистою. Потім пляшку закріплюють в даху. Верхня частина пляш лампа своїми руками ки с кришечкою виступає назовні, поглинаючи проміння сонця. А нижня частина пляшки знаходиться під самою стелею, і ясно освітлює приміщення.

Концепція винаходу дуже проста. Нижні частини пластикових місткостей переломлюють яскраві промені, і освітлюють приміщення всередині. Імпровізований ліхтар, виготовлений із пластикової тари місткістю 2 л буде давати стільки ж світла, скільки дає 60-ваттна лампочка.

Єдиним недоліком такої технології є те, що потрібно обов’язково зробити отвір в даху. Проте після фіксації в ньому потрібної кількості імпровізованих еколамп, щілини навкруг пляшок герметизують глиною чи цементом.

Ця цікава ідея може лампа своїми руками бути ефективно реалізована будь-де в теплу пору року. Щоправда, освітлюватиме темне приміщення вона лише вдень. Але для дачних будиночків, гаражів чи комор це може бути ідеальне рішення.

Автомобілі на сонячній енергії набувають популярності.

Олеся Вєтрова

-

March 4, 2016

0

Автомобілі на сонячній енергії набувають популярності.

Автомобілі, обладнані сонячними панелями, не потрібно заправляти, адже вони рухаються за допомогою енергії, отриманої від сонця.

Більшість вважає, що “сонячні машини” виникли зовсім недавно, проте це не так.

Перший автомобіль, що міг рухатися лише за рахунок сонячної енергії, був представлений ще у 1955 році.
Щоправда, це авто було невеликих розмірів, і рухалося воно без водія. Управляли цим електрокаром за допомогою дистанційного управління.

Принцип роботи фотоелектричних транспортних засобів дуже простий. Сонячні панелі, вмонтовані на дах автомобілів, поглинають сонячну енергію, яка накопичується в акумуляторах. А ті за допомогою електродвигуна заставляють рухатися колеса машини. Вночі такі авто рухаються за рахунок накопиченої енергії в акумуляторних батареях.

Швидкість, яку здатні розвивати такі інноваційні засоби пересування, поки що невисока. Спеціально проводяться раллі, в яких можуть брати участь лише сонячні автомобілі. Так ось, максимальна швидкість, яку вдалося розвити на таких транспортних засобах, становила 135 км/год, в той час як середня швидкість пересування становить близько 90км/год.

До речі, чим легший сонячний автомобіль, чим потужніші він має фотопанелі, акумулятори та двигун, тим кращі його технічні характеристики.

Тому для того, щоб створювати все досконаліші форми сонячних автомобілів, наукові розробники використовують найсвіжіші досягнення у галузях фізики, хімії, механіки, та інших наук.

Гідроелектростанція для побутових потреб – як її зробити власноруч?

Олеся Вєтрова

-

March 4, 2016

0

Гідроелектростанція для побутових потреб – як її зробити власноруч?

Виробництво електроенергії з відновлювальних джерел зараз стає все більш популярним. Люди намагаються зменшити свою залежність від викопного палива та
менше платити за комунальні послуги.

Водяна міні-турбіна, зроблена власноруч, допоможе виробляти електроенергію у невеликих об’ємах. Для більш крупних проектів знадобиться більше зусиль – необхідна дамба для зміни потоку води, яка значно підвищить ефективність саморобної ГЕС.

Для облаштування найпростішої міні-гідроелектростанції достатньо буде невеликої річки чи швидкого струмка.

Що Вам знадобиться:

– водонепроникна фанера (або пластик);

– водонепроникні дерев’яні стержні;

– двигун;

– лопаті;

– акумулятор;

– пластикове покриття.

Побудову власної міні – ГЕС умовно можна розділити на кілька послідовних етапів:

Знайдіть підходяще місце для встановлення водяного колеса. Найкраше буде, якщо мікротурбіна буде встановлена в похилому місці.
За допомогою водонепроникної фанери сконструюйте колесо. Основний корпус турбіни – це два великі диски з отворами посередині. З’єднайте два диска за допомогою кількох лопатей (в ідеалі їх ширина повинна дорівнювати радіусу кожного з кіл, та це не обов’язково). Лопаті, повинні бути обернуті кутом нахилу назустріч водяному потоку. Це допоможе збільшити площу поверхні, на яку буде діяти сила води. Таким чином, ефективність турбіни підвищиться.
Зробіть основу для підтримки турбіни. Це можуть бути 2 звичайні водонепроникні бруси, розміщених по обидві сторони потоку. Посередині кожного з них потрібно зробити заглиблення у вигляді жолобків. Завдяки цьому турбіна буде вільно обертатися під час натиску водного потоку на лопаті. Основи на берегах потоку чи річечки потрібно зафіксувати, прикопавши їх в землю, закріпивши до грунту великими скобами, чи прикрутити дротами.
Помістіть турбіну у водяний потік та впевніться в тому, що вода добре діє на лопаті та вільно обертає колесо.
В центрі колеса закріпіть двигун з шатуном. Коли колесо буде обертатися під дією води, обертатиметься і мотор. Це обертання і буде перетворене в електричну енергію. Для підвищення ефективності обертання турбіни можна використати дві пари шестерень. Їх треба зафіксувати між двигуном та боковими внутрішніми сторонами фанерних кілець.
Приєднайте двигун проводом до акумуляторної батареї. Прослідкуйте за тим, щоб позитивні і негативні провідники були приєднані до відповідних електродів на батареї. В акумуляторі електрична енергія може зберігатися до того моменту, коли у ній виникне потреба.
Накрийте двигун та акумуляторну батарею пластиковою плівкою, або коробкою. Це потрібно для того, щоб захистити конструкцію від дощу чи граду.

Тепер міні-гідроелектростанцію можна використовувати. Як бачите, зробити її – зовсім нескладно. Зважаючи на те, що промислові аналоги міні-ГЕС дуже дорогі, цей проект може стати прекрасною, безкоштовною альтернативою.

Відкриття у галузі сонячної енергетики – як все починалось.

Олеся Вєтрова

-

March 3, 2016

0

Відкриття у галузі сонячної енергетики – як все починалось.

Сонячна енергія – це безкоштовний подарунок, даний нам Богом. Існує думка про те, що істинні цінності в житті людини – ті, за які не доводиться платити. І це дійсно так. Сонце, одна із причин всього живого на Землі, незмінно світить нам кожного дня. А відкриття у галузі сонячної енергетики ще й дозволяють ефективно використовувати це проміння для забезпечення житла теплом, електрикою та гарячою водою.

Цікаво прослідкувати шлях, котрий довелося пройти сонячній енергії, перш ніж бути освоєною людьми. Цей шлях був досить довгий і тернистий. Лише через 170 років після першого відкриття у цій галузі цей вид енергетики стали сприймати серйозно.

Відкриття, які вдалося здійнити вченим на шляху до сонячної енергії, налічують багато етапів:

1839 рік. Першовідкривачем у цій галузі справедлво вважають французького фізика Едмунда Беккерля. Будучи ще юним, у віці 18 років, він вивчає властивості кремнієвої пластини і відкриває для світу фотоефект.

1883 рік. Винахідник Чарльз Фрітц покриває пластину з селена дуже тонким шаром золота, і отримує перший сонячний елемент.

1905 рік. Альберт Енштейн публікує роботу, присвячену фотоелектричному ефекту. Він детально описує, як відбувається фотоелектричний ефект: як поводять себе заряди та як розбиваються за допомогою бар’єру. Тільки через 9 років теорія Енштейна про розділення зарядів в фотоелементах вдалось підтвердити під час проведення експерименту.

1918 рік. Польський учений Ян Чохральський розробляє промисловий метод по вирощуванню кристалів кремнію.

1922 рік – Альберт Енштейн отримує Нобелевську премію за відкриття такого поняття, як “фотоефект”.

Та про сонячну енергію ще ніхто не говорить всерйоз. Ще б пак! Адже на той час коефіцієнт корисної дії фотоелементів становив менше 1 %.

1954 рік. Справедливо цей рік можна назвати «переломним» у сонячній енергетиці. Інженери з Америки, які працювали в компанії Bell Labs – Фуллер, Чапін та Пірсон, виготовляють сонячний елемент з корисною дією понад 6 %! На превеликий жаль, проект здався нецікавим широкому загалу. Його довелося закрити.

1955 рік. Перший випуск фотоелемента, який можна було придбати за гроші! Коефіцієнт корисної дії його становив усього 2%. Вартість їх була просто величезна – 1500 долларів за Ватт. Чи погоджувався хтось придбати цю «новинку», невідомо. Але, навіть якщо б це й було так, придбаний фотоелемент сприймався просто як цікава іграшка для багатих.

Згодом у питанні використання сонячної енергії виникла довга пауза, яка тривала близько 25 років. Причиною того, що про грандіозне відкриття забули, стала надзвичайно низька вартість нафти. Увесь світ масово перейшов на використання цього джерела енергії. Але раптово ембарго зі сторони арабських країн призводить до різкого підвищення її ціни. Сонячна енергетика отримує новий шанс..

1981 рік. Об’ єм виробництва сонячних батарей зростає в 20 разів. Вартість електричної енергії, отриманої від сонячних батарей, знижується до 12 долларів за Ватт.

В Саудівській Аравії запускають опріснювальні станції, що працюють на сонячних батареях. А в Африці сонячні батареї починають використовувати для трансляції навчальних програм по телебаченню.

1985-1990 роки. Вчені шукають способи зниження вартості сонячної енергії. В результаті експериментів отримують нові фотоелементи – на базі калькопиритів (CIS, CIGS), та кадмій-теллура (CdTe).

1991 рік. Швейцарець Міхаель Третцель робить прорив у сонячній енергетиці. Виникає 3-тє покоління сонячних та органічних фотоелементів. Їх КПД становить 9%.

1996 рік. Компанія First Solar починає розробляти фотоелементина кадмій–телурі. Що призводить до рекордного падіння вартості 1 Ватта – 1,50 долларів за Ватт!

2001 рік. Артур Нозик відкриває ефект мультиеміссії – дії фотоелемента на квантових точках.

2005 рік. Вчені В.Самойлов, І. Проценко та О.Займидорога з м. Дубно створюють сонячний елемент, який може перетворювати в електрику інфрачервоне випромінювання. Цей фотоелемент здатен працювати навіть уночі. На жаль, відкриття було сприйнято критично. Досі вчені сперечаються стосовно його наукової обґрунтованості. Хоча, цілком можливо, цьому відкриттю було присвоєно гриф секретності

2007 рік. Мартін Грін використовує наночастинки срібла та збільшує коефіцієнт корисної дяї сонячного фотоелемента до33%!

2008 рік. Ціни на нафту знову зростають і коштують 150 долларів за барель.

Вартість сонячної енергії нарешті зрівнюється з вартістю електрики з мережі!

Ось який складний шлях довелося пройти сонячній енергії, перш ніж вона стала економічно вигідною. Цілком можливо, що попереду нас чекає ще безліч нових відкриттів!

Дитсадки України переходять на використання сонячної енергії.

Олеся Вєтрова

-

March 3, 2016

0

Дитсадки України переходять на використання сонячної енергії.

Світова криза, гострий дефіцит вичерпних джерел енергії – всі ці негативні фактори особливо сильно вплинули на міста та села нашої держави.

У зв’язку з економією опалювальні строки були значно зсунуті, що боляче вдарило по населенню. Особливо непроста ситуація спостерігається у дитячих садках.

Більшість дитячих навчальних закладів напряму залежать від комунальних опалювальних мереж. Не секрет, що в періоди міжсезоння, коли погода особливо мінлива, стіни приміщень сильно охолоджуються вночі. І хоча на вулиці буває вже досить тепло, діти в групах мерзнуть. Батьки часто звертаються до урядовців зі скаргами на те, що під час денного сну вихователям доводиться накривати вихованців кількома ковдрами. Та це не особливо допомогає. Холодне повітря у групах, яким мусять дихати наші діти, призводить до масових захворювань.
Для того, щоб хоч якось вирішити цю нагальну проблему, керівництво дитсадків та батьківські комітети постійно звертаються по допомогу в різні інстанції – у державні управляючі органи та навіть у закордонні фонди та муніципалії.

І поступово в цьому питанні вже виникають певні позитивні зрушення. Ці випадки ще досить рідкісні, проте вони стають для нас чудовим прикладом, який варто наслідувати:

Зокрема, у Бердянську Запорізької області, до кінця березня 9 дитячих садків перейдуть з бойлерів на сонячні колектори.

Це допоможе суттєво знизити витрати електрики для підігріву води порівняно з бойлерами.

Сонячні колектори встановлюють в рамках проекту відділу енергозбереження Бердянського виконавчого комітету. Грантові кошти для цих цілей виділила Північна екологічна фінансова корпорація НЕФКО, повідомляє Pro.berdyansk.biz.

У Одесі планується відкриття нового дитячого садка, який отримуватиме електроенергію та тепло від сонячної енергетичної системи.

Новий дитячий навчальний заклад використовуватиме сонячні батареї та сонячні колектори, що дозволить економити великі обсяги енергії, передає Odessa.kp.ua.

Дитсадок розмістився у занедбаному приміщенні бувшого дитячого притулку, що на вул. Краснова.

На проект реконструкції та енергозабезпечення старої будівлі Одеська міська мерія виділила приблизно 13 млн. грн.

Дитячий садок з вмонтованими на даху сонячними батареями будують у Івано-Франківську.

Згідно повідомлення Пресцентру, дитячий навчальний заклад буде розрахований на 90 місць. Він буде оснащений теплою підлогою, вікнами з 5-камерного профілю. На даху садочка буде вмонтовано сонячні батареї, що забезпечать обігрів приміщення та подання гарячої води за рахунок сонця.

На будівництво садочка було виділено 14 млн. грн.

На використання сонячних батарей поступово переходять дитячі садки на Вінничині (згідно повідомлення телеканалу ICTV).

Сонячні альтернативні джерела – це напрочуд вигідно. Автономність від комунальних енергетичних мереж унеможливлює непередбачувані фактори: відключення електрики, поломки теплових ліній. Для дитячих садків сонячні опалювальні системи є найкращим варіантом.

У Чернівцях, що на Буковині, першою «ластівкою» місцевого масштабу стало переведення дитячого садку №41 на вакуумні сонячні колектори.

Вакуумні сонячні колектори – це потужні сонячні установки, які встановлюють на дахи та фасади будівель. Вони здатні поглинати сонячне проміння на протязі всього року, навіть узимку, при температурі повітря до -15 градусів Цельцію включно. Сонячної енергії повністю вистачає для забезпеченнявсієї установи теплом та підігрівом води. Коефіцієнт корисної дії вакуумних колекторів на базі гелію – дуже високий. Зважаючи на те, що в приміщенні садочку є басейн, встановлення вакуумних колекторів дозволило круглий рік займатися в ДНЗ №41 плаванням. Наразі 400 чернівецьких дітей користуються цією можливістю.

Згідно повідомлення інформаційного агентства АСС, систему автономного тепловодопостачання було модернізовано за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини у рамках співпраці з проектом GIZ «Енергоефективність у громадах».

Турбінні технології, які застосовуються у гідроенергетиці.

Олеся Вєтрова

-

March 3, 2016

0

Турбінні технології, які застосовуються у гідроенергетиці.

На сьогоднішній день майже п’ята частина електроенергії в світі виробляється за допомогою води. Водний ресурс являється основною складовою річкової, морської та океанічної гідроенергетики.

Великі гідроелектростанції з греблями та стічними водами можуть зашкодити навколишньому середовищу. Зате малі гідроелектростанції функціонують по принципу використання вільного потоку води. Вони можуть працювати, не забруднюючи природу.

Міні–гідроелектростанції не потребують значної висоти та тиску води, а ось великі установки не зможуть працювати за відсутності цих умов.

Для того, аби крупна гідроелектростанція працювала безперервно, необхідно, щоб рівень води у річці досягав значного рівня. Тому вода, що виливається із втягуючих труб в турбіни, повинна повернутися назад, в русло річки. Так забезпечуються своєрідний кругообіг водного ресурсу.

У роботі гідроелектростанції найважливішу роль відіграє турбіна. Це двигун з лопатями, який зустрічається ізсилою опору течії, і починає обертатися. Завдяки круговим обертам утворюється кінетична енергія, яка трансформується в електричну. Потім енергія передається далі, у велику транзисторно–акумуляторну мережу.

При виборі турбіни потрібно керуватися висотою рівня закритої води, яку ще називають «головою». Цей об’ем потоку стає рушійною силою, що викликає швидке обертання двигуна.

Видів турбін, які використовуються у гідроенергетиці, є досить багато. Ось деякі з них:

Турбіна «Пелтон» виглядає, як колесо водяного млина. Вода, потрапляючи у ковш лопатей, обертає конструкцію. Двигун Пелтона застосовується в місцях з високою «головою» – від 15 до майже 2000 метрів, і досягає потужності 200 мегаватт. Ця турбіна добре показує себе в гірських та штучних водоймах із високою швидкістю потоку. В таких умовах продуктивність турбіни може досягати 3000 оборотів у хвилину. Недоліком «Пелтона» є неефективність при низькому натиску води.

Турбіна «Франціск» добре функціонує із «головою» від 3 до 750 метрів. Зазвичай має 8-9 лопатей. Вода входить в турбіну в радіальному напрямі (тобто, рухаючись до осі), а виходить в протилежному. «Франціск» може досягати потужності 800 мегаватт. Ця турбіна добре показала себе в гідроенергетиці. У неї найвищий коефіцієнт корисної дії порівняно з усіма існуючими типами.

Гвинтові турбіни – складаються з обертального елемента та 3-6 невеликих лопатей. Потік води проходить крізь обертальний елемент та штовхає лопаті. Гвинтові турбіни можуть функціонувати з «головою» від 3 до 100 метрів та можуть виробляти енергію потужністю 100 мегаватт.

Один із відомих підвидів гвинтових роторів – це турбіна Каплана. Для підвищення продуктивності лопаті цієї установки роблять довшими, що значно збільшую коефіцієнт корисної дії. Турбіни Каплана можуть досягати потужності 400 мегаватт.

Кожний тип турбін оптимальний при певних умовах швидкості потоку, тиску та висоти рівня закритої води. Хоча в деяких випадках їх значення перетинаються. Відповідно, для одної гідроелектростанції можуть бути вибрані турбіни різних типів.

Фотоелектрична черепиця – нове дизайнерське рішення у галузі сонячної енергетики.

Олеся Вєтрова

-

March 2, 2016

0

Фотоелектрична черепиця – нове дизайнерське рішення у галузі сонячної енергетики.

Використання сонячної енергії сьогодні стає все вигіднішим. Власники енергетичних сонячних систем підпадають під дію пільгового «Зеленого тарифу». Це, в свою чергу, дозволяє не лише суттєво заощаджувати на електроенергії та опаленні. Встановлення на даху свого будинку сонячних панелей через кілька років повністю окупиться, та буде постійно приносити пасивний дохід.

Нещодавно ринок сонячних панелей був представлений ще однією новинкою. Крім економічних переваг, які давно відомі споживачеві, цей винахід – влучний спосіб подбати про красу будинку.

Спеціальна сонячна черепиця розроблена для того, щоб задовільнити усі потреби власника, як у економії на комунальних послугах, продажу надлишків енергії, так і в акуратному зовнішньому вигляді даху. Звісно, більшості власників сонячні панелі не муляють око анітрішки. Та все ж, якщо є можливість використовувати сонячну енергію і одночасно любуватися акуратними рядами
декоративних плиток – то чому б її не використати?

Сонячні системи, до складу яких входить подібне покриття – «будівельні, інтегровані з фотоелектричними». БІВи, або BIPVs, як їх прийнято називати за кордоном, можуть виконувати функцію шиферу, металу, фіброцементу, і навіть кровельного бітуму.

Електрична енергія генерується, коли сонце починає діяти на напівпровідниковий шар. Як правило, в якості напівпровідника виступає кремній кристалічний. Зверху цей особливий фотоелемент має ламіновану поверхню, і стає подібним до гладенької гальки.

Звісно, один такий елемент не зможе виробити багато енергії. Але,якщо фотоелектричною галькою, або шифером, покрити увесь дах, то можна забезпечити електроенергією увесь будинок. Черепицю можна закріпити поверх старого покриття на даху. Але після цього потрібно обов’язково запросити електрика (чи монтажника), який об’єднає блоки в єдину електричну мережу та сполучить її з електричною системою Вашого будинку.

Більшість систем БІВ (будівельних, інтегрованих з електричними) можуть працювати разом із сумісними лініями електропередач. Така сонячна черепиця може акумулювати світлову енергію на різних рівнях.

Виробники можуть виробляти як глиняну черепицю з фотоелементами, так і скляну.

Єдиним недоліком фотоелектричної черепиці являється її висока вартість порівняно зі звичайними сонячними панелями. Але цілком зрозуміло, що через кілька років БІВи зможуть тісно закріпитися на споживацькому енергетичному ринку.

Найбільша у світі сонячна електростанція знаходиться в пустелі Мохаве штату Каліфорнія.

Олеся Вєтрова

-

March 2, 2016

0

Найбільша у світі сонячна електростанція знаходиться в пустелі Мохаве штату Каліфорнія.

Електростанція Ivanpah Solar Electric Generating System, запущена на початку 2014 року, досі залишається наймасштабнішим енергетичним проектом у світі.

Ця сонячна «ферма» розташована у пустелі Мохаве, у трьох годинах їзди від Лос-Анджелеса. Займає вона територію близько тринадцяти квадратних кілометрів.

Загальна номінальна потужність гігантського комплексу становить 392 МВт, що дозволяє забезпечити електричною енергією 140000 будинків.

Сонячно-термальну електростанцію будували на протязі 3 років. Загалом реалізація цього крупного проекту обійшлася штату в 2 мільярди 200 мільйонів доларів.

Цікавий факт: основу суперпотужного гіганта складають не сонячні батареї, а близько 350000 дзеркал, які управляються за допомогою сучасних комп’ютерів.

Кожний окремий модуль системи представляє собою конструкцію із двох великих дзеркал, розміру близько 3 квадратних метрів. Ці парні модулі називаються «геліостатами».

Дзеркала фокусують сонячне проміння на велетенські резервуари з водою висотою 140 метрів. Вода всередині резервуарів випаровується, що стимулює роботу енергетичного генератора.

Завдяки спеціальним сховищам, які акумулюють вироблену енергію, турбіни станції можуть безперебійно працювати на протязі 15 годин після заходу сонця, при повній потужності.Масове запровадження сонячних електростанцій у США допомогло суттєво (на 17%) зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу порівняно з 2005 роком.

Згідно розрахунків вчених-екологів, запуск однієї такої енергетичної станції еквівалентний видаленню з атмосфери 400000 тонн вуглекислого газу кожного року. Гіпотетично це може бути рівнозначно раптовому зникненню з автострад 77 тис. автомобілів, що забруднюють повітря.

Позитивний досвід по освоєнню величезних незаселених територій почали активно використовувати інші країни. Але Generation System все ж залишається лідером серед найбільших сонячно-теплових станцій. До речі, проект, що вражає своєю масштабністю, близько року тому потрапив до книги рекордів Гіннеса.

Сонячні повітряні кулі зможуть цілодобово виробляти енергію та водень.

Олеся Вєтрова

-

March 2, 2016

0

Сонячні повітряні кулі зможуть цілодобово виробляти енергію та водень.

У 2008 році наукова компанія «NextPV» представила світу унікальну ідею. Це був дуже сміливий та водночас обнадійливий проект. Французькі і японські вчені спробували подолати обмеження, які накладає на сонячну енергетику поверхня землі та атмосфера. За їх словами, хмари часто утворюють тінь, через яку продуктивність наземних сонячних систем змінюється. Як можна усунути цю проблему? Тільки здійнявшись над нею увись.

Учасник наукової групи Роб Ламкін запропонував замість сонячних панелей використовувати гігантські фотоелектричні повітряні кулі. Кожна з них матиме 2,5 метра в діаметрі та зможе генерувати енергію.

Новітня конструкція достатньо проста. Зовні вона схожа на велетенську глибоку тарілку, покриту плівкою, для відбиття та фокусування сонячного світла на фотоелементах. Зверху на неї натягується тонесенький шар прозорої гуми, вартість якої не перевищує 2 доларів.

Вчені стверджують: сонячні кулі літатимуть високо в повітр Повітряні сонячні кулі (2) і на відстані 6 км від поверхні землі. У відкритому просторі вони
зможуть виробляти в 3 рази більше сонячної енергії. Це пов’язано з тим,що над хмарами сонце світить набагато яскравіше, незалежно від погодніх умов. На таких висотах світло поступає прямо від Сонця. Коли небо втрачає синій колір, пряме освітлення стає ще більш насиченим. Збільшення концентрації сонячного випромінювання стрімко підвищує продуктивність фотоелектричних елементів.

За словами старшого дослідника NextPV, відмінним рішенням в даній конструкції є використання водню. Він буде утворюватися під час польоту кулі, шляхом електролізу надлишкової сонячної енергії, виробленої за весь день. Продукувати електрику він зможе і вночі, взаємодіючи з киснем у паливному елементі. Не кажучи вже про те, що водень – летюча речовина. Завдяки йому сонячна куля зможе постійно триматися на висоті без використання зовнішніх джерел енергії.

Озвучений конц Повітряні сонячні модулі епт унікальної повітряної сонячної системи привернув до себе любителів всього незвичайного. Заяви вчених звучали фантастично, але надто сподобалася всім намальована в уяві футуристична картина. Світ затамував подих в очікуванні дива.

Диво звершилося, щоправда, частково. За словами вчених, дослідження пройшли успішно. Планувався навіть проект «сонячної ферми», який мав налічувати близько тисячі сонячних повітряних куль.

Але у 2014 році компанія призупинила проект та змінила курс на виробництво пласких сонячних панелей. Що вплинуло на це рішення, достеменно невідомо. Швидше за все, причиною зупинки проекту стала висока собівартість супутніх м Повітряні сонячні модулі атеріалів, особливо кабелю, який повинен був тримати кулю «на прив’язі».

Хоча, цілком можливо, що вчені
готують сюрприз. Споглядання літаючих фотоелектричних куль зараз – мрія багатьох. Сподіваємося, що у майбутньому нам все ж таки пощастить побачити це новітнє диво техніки на власні очі.

Видів турбін, які використовуються у гідроенергетиці, є досить багато. Ось деякі з них:

Електростанція Ivanpah Solar Electric Generating System, запущена на початку 2014 року, досі залишається наймасштабнішим енергетичним проектом у світі.

Цікавий факт: основу суперпотужного гіганта складають не сонячні батареї, а близько 350000 дзеркал, які управляються за допомогою сучасних комп’ютерів.

Популярні

Останні статті

Популярні категорії