Вітроенергетика – це ключова галузь альтернативної енергетики. Енергію вітру люди використовують вже протягом багатьох століть. Вітряки використовувалися ще до нашої ери, з їх допомогою молотили зерно. Такі млини широко використовувалися в ісламському світі того часу, а вже потім були хрестоносцями завезені в Європу. Вітряки використовувалися не тільки для розмелювання зерна, але за допомогою їх відкачували воду і організовували зрошення грунту. Перші вітряні млини, які виробляли електроенергію, з’явилися в 19 столітті, а в 1890р. була побудована перша вітроелектростанція. Але вже в середині 20 століття вітроенергетика переживає занепад. Інтерес до неї виник після нафтової кризи 1973р. Цей період можна сміливо вважати початком відродження вітроенергетики.
На сьогоднішній день вітроенергетика по потужності річного електроенергетичного приросту вийшла на перше місце, обігнавши природний газ і сонячну енергетику.
Так що ж лежить в основі вітроенергетики? Основою цієї галузі є перетворення кінетичної енергії вітру в механічну, з кінцевим перетворенням її в електричну.
За потужністю продукування енергії вітрові установки можна розділити на промислові, для побутових потреб і комерційні. З огляду на те, що потужність вітрогенератора безпосередньо залежить від потужності вітру, їх доцільно розміщувати в прибережних районах і інших районах, де переважає високий рівень вітру круглий рік. Промислові вітрові електростанції цє об’єднання великої кількості окремих установок, і вони підключаються до загальної електромережі, а ось електростанції для побутових потреб, як правило, можуть працювати автономно і забезпечувати електроенергією певні райони.
За типом конструкції вітрові установки бувають вертикальні і горизонтальні. У сучасній вітроенергетиці в основному використовуються горизонтальні вітрогенератори. Вони в свою чергу діляться на однолопастні, дволопастні, трилопастні і багатолопастні. Саме найбільшого поширення набули трилопастні вітрогенератори, і їх номінальна потужність досягає 7 МВт. Однак в тих районах де швидкість вітру не дуже висока, набули поширення вертикальні вітрогенератори, через те, що використання їх в таких умовах більш продуктивно. Сучасні роторні вітрові установки оснащені новітніми гальмівними механізмами, і вони можуть легко переносити шквальний вітер, не виходячи з ладу.
Розвиток вітроенергетики дозволить значно знизити забруднення навколишнього середовища, і зменшити викид в атмосферу СО2. Самовідновлювальність цього джерела енергії робить його невичерпним і в ньому закладено величезний потенціал. Хочеться відзначити що, незважаючи на величезну конструкцію вітрогенератора, землі що його оточують можна спокійно використовувати під сільськогосподарські насадження. І також до переваг можна віднести досить просте обслуговування.
Але є ще ряд недоліків, які гальмують розвиток і поширення вітрової енергетики. До них можна віднести високу вартість вітрогенераторів. Одним з головних чинників який істотно впливає на продуктивність вироблення електроенергії – це сила вітру. На жаль людина, не може ніяк на неї впливати. Шум вітрових електростанцій, теж один із головних негативних чинників. Розробникам на сьогоднішній день вдалося добре впоратися з механічним шумом, який створювався при роботі механізмів, а ось аеродинамічний шум, який виникає при взаємодії вітру з лопастю, поки так і залишився. Не менш важливим недоліком є обмерзання лопастей в холодну пору року або при використанні вітрових установок в місцевості, де обмерзання відбувається часто. Обледеніння лопастей небезпечно тим, що при запуску вітрогенератора відбувається розліт крижин в радіусі 60 м. Тому при таких погодних умовах обов’язково встановлюються попереджувальні знаки, що б запобігти травматизму.
Однак виходячи з того що прогрес не стоїть на місці і деякі проблеми поступово вирішуються, вітроенергетика буде стрімко розвиватися. Вона особливо актуальна, де немає централізованого енергопостачання. Особливо ефективно використання вітроенергетики в комплексі з іншими видами альтернативної енергетики.
