Постійне підвищення вартості на традиційні енергоносії підштовхнуло багатьох людей на створення саморобного обладнання, яке дасть змогу отримувати біогаз з відходів власноруч. Дякуючи такому підходу до регулювання господарської діяльності, є можливість не тільки отримання дешевої енергії для обігрівання будинку і других потреба, а й дає можливість налагодити процес утилізації органічних відходів и отримання безкоштовних добрив для подальшого їх внесення в ґрунт. Останки біогазу можна вигідно продати на ринку. Віддача від експлуатації такого біореактора відповідає його ціні. Менш потужні варіації можна сконструювати власноруч.
Біогаз відноситься до екологічно чистих видів пального. Добувається він шляхом переробки біомаси в спеціальному біореакторі в умовах безповітряного бродіння на протязі певного періоду, який залежатиме від об’єму сировини. Отриманий газ постійно виводиться з реактора і після очистки направляється за призначенням. Відходи, що були задіяні в переробці, стали високоякісними добривами і переправляються на поля. Для того, щоб мати змогу виробляти такий біогаз в домашніх умовах в безперервному режимі, потрібно володіти чи хоча б мати доступ до сільськогосподарських локацій.
Конструкція і схема організації виробництва біогазу показана на малюнку.
Для отримання безкоштовного біопального, на певній ділянці землі потрібно вибрати місце для будівництва армованої бетонної ємності, яка буде виконувати роль біореактора. В основі цієї ємності буде пророблено отвір, через який і буде виходити перероблена сировина. Даний отвір повинен добре закриватись, адже система зможе ефективно працювати лише в герметичних умовах.
Розмір бетонного резервуару вичислюється відносно кількості органічних відходів. Повноцінна робота реактора буде забезпечуватись лише у випадку його заповнення на дві третіх від загального об’єму.
При невеликій кількості відходів резервуар можна замінити залізною ємністю, наприклад бочкою. Потрібно звернути увагу на наявність зварних швів і їх міцність. Процес бродіння біомаси можна пришвидшити за рахунок її нагрівання. Процес бродіння запускається при температурі, яка перевищує 38 градусів по Цельсію.
Для підігріву можна підключити до системи обігрівання змієвик, що розмішується під реактором, або встановити в основі ємності електричні елементи нагрівання.
Газ, що отримується в процесі бродіння, виводиться за допомогою спеціального отвору, проробленого в кришці резервуару, що тісно закриває резервуар. Щоб виключити можливість змішування біогазу з повітрям, необхідно забезпечити його виведення через вмонтований гідрозатвор. Тиск газової суміші можна регулювати за допомогою кришки, яка при надлишку газу просто припіднімається, тобто виконує роль спускового клапану.
Склад і кількість біогазу, який буде отриманий з відходів, залежатиме від субстрата. Більше всього газу отримується в тому випадку, коли в якості сировини виступають жир, зерно, свіжа трава, технічний гліцерин тощо. Щоб зберегти тепло, ззовні на бак реактора монтують шар теплоізоляційного матеріалу.
Саморобна установка для одержання біогазу дасть змогу зекономити на оплаті енергоносіїв, що займають високу долю в собівартості господарства. Зниження витрат на випуск продукції позитивно відобразиться на збільшенні рентабельності господарства.
який зміг працювати за допомогою лише сонячних батарей. При цьому всьому енергії повинно вистачити до прибуття апарату на орбіту Юпітера, що має відбутись при
енко.
и. Сонячні батареї довжиною в 9 метрів складаються з 18 698 окремих сонячних елементів. Дякуючи цьому, панелі можуть виробляти біля 14 кіловат електроенергії. Керівник проекту Лабораторії реактивного руху NASA Рік Нібаккер оцінив дану модель як одну із найефективніших розробок компанії, адже корабель знаходиться в п’ять разів далі від Сонця аніж Земля, при цьому він виробляє набагато більше енергії, чим стандартні моделі.
Студенти Технологічного університету Мексики Омар Енріке, Лейва Кока і Ромел Браун виявили те, що дощову воду можна використовувати як альтернативне джерело енергії. Більше того, вони також створили прототип енергетичної установки Pluvia, який складається з багатьох електричних мікротурбін.
у пристрій завдяки мініатюрним електрогенераторам перетворює в електричну.
На сьогоднішній день літій можна отримати двома способами. Перший заключається у виділенні елементу з ґрунту, використовуючи велику кількість води; при другому вдаються до осушення великих солоних озер. Група вчених компанії Simbol Mining досліджувала геотермальні води моря Селтона і дійшла висновку, що воно насичене літієм в такій ж мірі, як і найпродуктивніші солоні озера Чилі і Болівії.
Основна частина початкової суми інвестицій в геотермальну область, а саме 6,25 мільйонів доларів, була направлена на фінансову підтримку компанії AltaRock Energy, яка розміщена в Сосаліто, штат Каліфорнія, і займається посиленими геотермальними технологіями. Цю компанію також фінансують деякі ведучі фірми венчурного капіталу, що розміщуються в Силіконовій долині. Геотермальні технології, над якими працює компанія, можуть задіятись в більш широкому спектрі географічних умов, чим традиційні геотермальні установки.
В процесі виготовлення сонячних батарей потрібно враховувати і те, що при складанні інструменту використовуються напівпровідники з срібленням, тобто очевидність і важливість проблеми герметизації постає на передовий план. Для найкращої якості продукту можна використовувати кілька видів герметиків. Це можуть бути спеціальні плівки для захисту сонячних елементів, розчини на силіконовій основі або стандартні компаунди-інкапсулянти. Останній варіант зараз став чудовою альтернативою EVA-плівкам. За допомогою цих герметиків можна без значних зусиль і витрат ізолювати сонячну батарею від зовнішнього впливу.
Плівкові інкапсулянти були одними із перших герметичних засобів при виготовленні сонячних батарей. Вони використовуються для захисту сонячних елементів від механічних пошкоджень чи атмосферного впливу. Разом з тим плівка виступає в якості відмінного діелектрика. Наноситься інкапсулянт шляхом зворотного розміщення на сонячний елемент за допомогою рівномірного нагрівання методом ламінування. Також можуть використовувати промисловий фен для швидшого результату. Температура ламінації такого продукту в середньому становить 135-140 градусів по Цельсію, в той час як товщина може сягати від 0.22 до 0.66 мм.
Силікон забезпечує надійну діелектричну ізоляцію, амортизує механічну напругу і вібрацію, а також виступає в якості бар’єру проти забруднень з навколишнього середовища, при цьому він зберігає свої характеристики в широкому діапазоні температур і вологості. Крім характерної стійкості до температур, даний продукт витримує вплив озону і ультрафіолету, а також володіє високою хімічною стабільністю.
Як альтернативу сучасним герметичним матеріалам, часто в саморобних сонячних батареях використовують епоксидну смолу. Технологія її використання схожа на експлуатацію компаунда. Основним недоліком являється те, що при низьких температурах смола тріскається і лопається. В результаті батарея або перестане працювати, або їй знадобиться ремонт з заміною інкапсулянта.
