Біометанол – це різновид рідкого біопалива. Це один з одноатомних спиртів. Виробляється він за допомогою переробки біологічної сировини. Хімічна його складова така ж, як і у традиційного метилу. Технологія виробництва його ще чітко не налагоджена. Цей вид палива можна отримувати з будь-яких рослинних відходів (лушпиння, сухе листя), продуктів життєдіяльності тварин (послід, гній), і можна продуктивно переробляти органічне сміття. З біомаси при окисленні, вихід біопалива становить близько 40 – 60%. Однією з перспективних напрямів в майбутньому по видобутку цього палива вважається культивація в спеціальних водоймах фітопланктону. З фітопланктону отримують біометанол шляхом біохімічного перетворення (бродіння біомаси і подальше гідроксилювання метану). Виробництво біометанолу з фітопланктону має ряд переваг таких як, при виробництві палива не використовується ні прісна вода, ні грунт, фітопланктон має високу продуктивність (близько 100 т/га в рік), та хорошу енерговіддачу.
Близько 20% всього споживання біометанолу припадає на використання в транспорті. Використання біометанолу в бензині, чітко регулюється нормативними документами про якість палива. Допустима частина біометанолу в бензині повинна бути рівною частині присадок і становити 3%.
Біометанол широко використовується як моторне паливо. Теплота його згоряння на 40-50% нижча, ніж у бензину, але виробництво тепла під час застосування спиртоповітряної паливної суміші і бензинової практично рівні. Добре впливає на наповнення циліндрів випаровування метанолу при високій температурі. Повне наповнення циліндрів знижує теплонапруженість, а, отже, спиртоповітряна суміш повністю згорає. Якісне спалювання цієї суміші безпосередньо впливає на потужність двигуна, а повне згоряння збільшує потужність на 15%.
Вперше біометанол був отриманий в 19 столітті з деревини. Але ця технологія була малопродуктивною, тому не отримала широкого розповсюдження, до того ж ще позначився той факт, що цю технологію відразу замінили конвертацією газу (природного).
Як і звичайний метанол, біометанол використовують у традиційних напрямах, так і інноваційних. Його використовують у хімічній промисловості, при виготовленні формальдегідів, високооктанових добавок, метиламінів. Використовується також в якості розчинника промислового. Також у вигляді компонента його додають до складу антифризу і природного газу (що б запобігти закупорці в магістралях).
А ось інноваційне використання це те, що біометанол йде як добавка в бензин, широко застосовується в паливних елементах, а також при виробництві біодизелю, щоб метилювати олії.
Біометанол має як переваги, так і ряд недоліків. Перевагами його є дуже малий викид СО2 в атмосферу, можливість утилізації сільськогосподарських відходів та продуктів тваринництва. Особливо хочеться виділити утилізацію органічних відходів, так як ця проблема стоїть сьогодні особливо гостро. Ну і головне сировини для виробництва в надлишку і вона відновлювана повністю. А до недоліків відноситься те, що з-за того що метил травить алюміній, проблемно використовувати алюмінієві інжекторні системи і карбюратори. Також біометанол втягує воду, а це негативно позначається на системі подачі палива, так як вона засмічується. При горінні метанолу виникає безбарвне полум’я, це може створити аварійну ситуацію.
На сьогоднішній день у всьому світі налічується 5 проектів, вони реалізуються в Японії, Європі (Нідерланди) і США.
