Куц Тина

В Європі на даний момент досить високі комунальні тарифи, в тому числі і на електроенергію. Саме тому власники квартир стали все частіше цікавитися балконною фотовольтаїкою, тобто сонячними панелями, встановленими на балконі. Так як в багатоквартирних будинках немає можливості розташувати сонячні модулі на даху або земельній ділянці, то власники квартир встановлюють їх біля вікон із зовнішньої сторони будівлі або на балконі. Таким шляхом вони зможуть генерувати електрику для задоволення власних енергетичних потреб. Цей крок дозволяє значно заощадити на оплаті комунальних рахунків і знизити навантаження на загальну мережу.

Для того, щоб дана система запрацювала, власнику квартири просто потрібно купити спеціальну сонячну панель і підключити її до електромережі. У переобладнанні житла немає ніякої необхідності. Сонячна батарея, котра створена для установки на балконі оснащена мікро-інвертором, прикріпленим зі зворотного боку пристрою.

Сонячні панелі даного типу не входять в область регулювання європейським законодавством щодо відновлюваних джерел енергії. Якщо власник квартири обзаведеться таким пристроєм, то «зелений» тариф на нього поширюватися не буде, так як оснащення даної площі сонячними панелями в законах не позначене.

Балконні панелі довгий час залишалися в так званій «сірій зоні». З точки зору юриспруденції для їх установки не існувало заборон. Те ж саме стосувалося і технічного регулювання – в деяких моментах панелі просто не помічали. Німеччина, на відміну від інших країн, звернула на цей момент увагу і нормативні вимоги Союзу електротехнічних пристроїв заборонили підключення панелей до мережі багатоквартирного будинку, так як це могло спричинити появу надмірної навантаження.

Дана заборона трактувався по-різному, тому деякі авторитетні установи давали добро на установку балконних панелей, потужність яких не перевищує 600 Вт. Така неоднозначність спричинила масову установку сонячних модулів на балконах багатоповерхових будинків. Організації, які займалися збутом електроенергії періодично конфліктували з рядовими громадянами, а представники правового сектора не бачили в даному моменті ризику для споживачів.

Кінець 2017 року відзначився розробкою нового технічного стандарту, що носить назву DIN VDE 0100-551-1. Даний проект стосується низьковольтного обладнання для генерації електрики і підключення пристроїв для вироблення електрики і поєднаної роботи з іншими джерелами енергії. Цей стандарт значно спростить використання балконних сонячних модулів з точки зору законодавства. Планується, що проект буде впроваджений в наступному році. Слід зауважити, що Австрія, Португалія та Швейцарія вже узаконила установку балконних сонячних станцій.

Суть роботи квартирної сонячної станції полягає в тому, що вона як би додає електрику в мережу окремої квартири і тим самим знижує енергоспоживання із загальної мережі.

Варто звернути увагу на те, що будь-яка установка, яка виробляє електроенергію, не може бути безпечно підключена до розетки. Існують певні вимоги, яким генеруючі пристрої повинні відповідати. Швейцарія має ряд конкретних вимог до балконних панелей:

– максимальна сила струму – 2,6 А;

– МАХ напруга – 230 В;

– потужність установки не повинна перевищувати 600 Вт.

Крім цього, балконні панелі повинні оснащатись системою захисного відключення.

Серед заборон позначено також обертання лічильника в іншому напрямку. Такий випадок може статися, коли фотовольтаїка генерує електрики більше, ніж вимагає окрема квартира. Дана проблема просто вирішується – достатньо встановити обмежувач зворотного обертання.

Ціна сонячних модулів для балконів на ринках Європи коливається від 1,2 до 1,5 євро за 1 Вт. Шляхом нескладних підрахунків можна визначити, що панель, яка має потужність в три сотні Вт обійдеться близько 400 євро.

На півдні Німеччини балконна станція, панелі якої розташовані на фасаді будівлі, здатна згенерувати протягом року приблизно 330 кВт-годин. Цей обсяг складає близько 10 відсотків енергоспоживання невеликого домогосподарства протягом року. Якщо енергетичні потреби квартири дозволять споживати все вироблену електрику, а тариф загальної мережі складе 29 євроцентів за кіловат-годину, то балконна установка буде мати досить короткий термін окупності.

Сонячну станцію можна також обладнати накопичувачами електроенергії. На даний момент такого практично не роблять, так як це вимагає більше фінансових вкладень, сил і місця в квартирі.

Фотовольтаїка є досить неприємним моментом для енергетичного ринку. Вона значно зменшує енергоспоживання і прибуток в системі «виробництво енергії-мережа-реалізація».

Балконні сонячні станції стають все більш потужним конкурентом для традиційної енергетики і вже зараз варто переглядати основні засади роботи для комфортного співіснування. У найближчому майбутньому ціна нових технологій буде знижуватися і її популярність стане значно рости.

Ні для кого не секрет, що Німеччина входить в число держав, рівень життя яких є найвищим у світі. Слід зауважити, що завдяки високому рівню життя громадян стає можливим і належне побутове обслуговування. Та цікавим є той факт, що такі показники з’явились завдяки спільній праці німців та їх самоорганізації.

Висока самосвідомість громадян Німеччини знайшла вихід у вигляді створення ряду сервісних кооперативів (кредитних, будівельних, комунальних, тощо), що дають змогу громадянам спільними зусиллями вирішувати все нові проблеми економічного характеру у тих випадках, коли приватні підприємства чи окремі організації не мають змоги їм надати належні послуги за прийнятну ціну.

Енергетичні кооперативи на території Німеччини стають дедалі популярнішими – деякі регіони повністю забезпечують своїх учасників електроенергією та мають навіть залишок її. Основною причиною популяризації енергокооперативів серед німців є подальша децентралізація послуг енергетичного ринку, аби позбавити великі компанії абсолютного впливу в даній сфері та отримати можливість громадянам самостійно приймати рішення щодо того, хто буде поставляти їм електроенергію та за якою ціною.

У Німеччині кооперативи все частіше стали використовувати когенераційні установки, що дозволяють отримувати окрім електрики ще й теплову енергію для обігріву житла. Сприяють в даному процесі державні та регіональні програми, метою яких є вирішення енергетичної проблеми за рахунок впровадження альтернативних технологій та все більшого освоєння відновлюваних джерел енергії.

Проблеми енергетичного характеру мають світові масштаби, тому досвід Німеччини може стати у нагоді будь-якій державі, в тому числі і Україні. Експерти зазначають, що свідчення про енергетичні кооперативи на вітчизняних просторах наразі ще не знайшли відображення в літературі економічної сфери діяльності.

В Німеччині енергетичні кооперативи стали набувати популярності ще на початку двадцятого століття. Тоді основною метою їх створення була генерація електроенергії та її грамотний розподіл в реаліях сільської місцевості.

Згідно підрахунків, у 2001 році Німеччина нараховувала 66 кооперативних об’єднань енергетичної направленості. Через 11 років даний показник зріс до шести сотень кооперативів по всій країні. На кінець 2012 року у кооперативи входило більше 80 тисяч громадян Німеччини, а їх сумісний капітал нараховував 260 мільйонів євро, а сумарний розмір зовнішніх інвестицій становив близько 800 мільйонів. Вже на той час кооперативи виробляли 290 тисяч мегават електроенергії впродовж року.

За словами міністра енергетики Німеччини, влада усіляко сприяє та підтримує енергокооперативи. Зацікавленість громадян в цьому процесі зіграла ключову роль і держава звернула увагу на модель кооперативного забезпечення як на перспективний шлях вирішення енергетичних проблем.

Експерти зазначають, що майже 90 % енергетичних кооперативів Німеччини були засновані в сфері сонячної енергетики. Цей факт пояснюється тим, що енергія сонця дозволяє значно знизити строки окупності проектів та дає високі показники продуктивності об’єктів.

Енергетичні кооперативи Німеччини поділяються на 4 види:

• ті, що споживають енергію (кооперативна діяльність полягає у закупівлі електроенергії і газу та подальшому їх розподілі);
• ті, що виробляють енергію завдяки сонячним, вітровим та біопаливним установкам;
• ті, що і виробляють, і споживають енергію одночасно (тобто повністю вирішують проблему енергозабезпечення своїх учасників);
• ті, що займають генерацією енергії та паралельно надають різні послуги (наприклад, консалтингові).

Україна, територія якої придатна до встановлення різних типів альтернативних установок для генерації електроенергії, може взяти на озброєння досвід Німеччини та вирішити таким чином багато економічних проблем. Серед них – енергопостачання селищ та невеликих міст, які отримають змогу купувати електроенергію по собівартості.

У плани ірландських підприємців на найближче майбутнє входить будівництво поблизу села Левадки (Павлоградський район на Дніпропетровщині) сонячної електростанції потужністю 250 МВт.

За даними сайту Павлоград.ua, інформацію з цього приводу можна знайти в Меморандумі щодо співпраці у галузі відновлюваних джерел електроенергії, підписаному ірландською компанією «Altоstrаtа» з облдержадміністрацією.

Планується, що СЕС, яка буде чи не найбільшою на теренах України, розташовуватиметься на площі 500 га і буде забезпечувати електроенергією більш ніж 40000 приватних будинків і установ. Такі показники рівнозначні споживанню електроенергії районним центром Павлоград.

Згідно зі словами керівника компанії “Altоstrаtа” Торстена Меркеля, ірландці дуже зацікавлені у співробітництві з Україною. «Розпочинаємо співпрацю з Дніпропетровською областю», – підсумував Меркель.

Сонячна електростанція, у яку “Altоstrаtа” планує вкласти 255 мільйонів євро, розпочне свою роботу не раніше 2020 року.

Очільник Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентин Резніченко, дав коментар: «Інвестори з Ірландії вкладають гроші в створення СЕС, яка не спричинятиме шкідливого впливу на оточуюче середовище і продукуватиме екологічно чисту електроенергію.  Також, іноземні партнери обіцяють забезпечити жителів регіону майже 450 новими робочими місцями».

Сонячна електростанція поблизу села Левадки буде вже 3-ю потужною СЕС на Дніпропетровщині, створеною завдяки старанням інвесторів.

Підприємство “Altоstrаtа” займається відновлюваними джерелами електроенергії та вже тривалий час веде свою діяльність в країнах Америки і Європи.

В останні роки альтернативні джерела енергії знаходять все більше союзників з числа рядових громадян. Особливою популярністю користуються сонячні панелі (батареї). Цій технології вже кілька десятків років – панелі використовувалися в космонавтиці ще з 60-х років, а в будинках Америки – в якості альтернативного джерела опалення.

У даній статті ми розглянемо монтаж сонячних панелей на поверхні даху, послідовність і спосіб монтажу поетапно.

Кожен будинок унікальний, він розташований в певній місцевості і це слід врахувати при монтажі сонячних панелей. Наприклад, при темному кольорі покрівлі будинку необхідно використовувати світле покриття. Хорошим варіантом стане гідробар`єр світлого кольору, так як він захистить дах від попадання вологи і не дасть перегрітися фотоелементу. Кут установки панелей повинен бути 30 градусів.

Перш за все, на даху слід зробити розмітку для опорних стійок. Варто звернути увагу на те, що стійки необхідно розташувати паралельно одна одній на відстані 100-120 сантиметрів. Кронштейни кріпляться до поверхні даху анкер-клином (дюбель 6х65).

Монтаж даного елемента досить простий: для початку слід просвердлити отвір, потім в нього необхідно помістити мастило (солідол або подібні склади), поставити анкер і вбити. Такий спосіб фіксує належним чином, адже анкер використовується також для монтажу рам, рейок, металевих профілів до бетону, каменю та цегли, а значить дане навантаження витримає без проблем. Безпосередньо анкер слід закріпити на опорних рейках даху, на яких була перш змонтована метало-черепиця. У разі, коли дах виконаний з бетону, монтаж значно спрощується – достатньо лише встановити анкери на відстані метра один від одного. Можна використовувати дюбель 8х65.

Можливе використання руберойду на основі скловолокна, який володіє такими якостями:

• стійкість;
• міцність;
• низька вага;
• пластичність;
• можливість застосування на дахах різних форм і з різним кутом.

Важливо пам’ятати одне важливе правило: роботи з монтажу виконуються в теплу і суху погоду.

Крім цього слід звернути увагу на те, що поверхня повинна бути підготовлена. В першу чергу її слід ретельно очистити від сміття. Покрівля повинна бути рівною і попередньо знежиреною (можна застосувати з цією метою Уайт Спіріт, наприклад). Перш ніж почати монтаж необхідно прогрунтувати всю площу.

Далі на кронштейн потрібно покласти нагрітий руберойд таким чином, щоб він виступав за краї деталі не менш ніж на 5 сантиметрів. Дати йому трохи охолонути і тільки після цього можна продовжити роботи.

На кронштейн кріпиться рейка. Краще використовувати цинковий профіль гарячого оцинкування з товщиною покриття 70-150 мкм. Такий підхід запобігає появі корозії і гарантує термін служби близько 25 років. Щоб уникнути корозії кріплення краще вибрати алюмінієві.

Після монтажу основної конструкції можна переходити до монтажу кабельної частини сонячних панелей.

Кабель постійного струму слід укласти під металоконструкцію. Кабелі служать з’єднанням усіх сонячних панелей з подальшим виходом на комутатор та інвертор. Дріт кріпимо до тильної сторони профілю пластиковими хомутами для простоти монтажу і уникнення впливу зовнішнього середовища.

Сама сонячна панель кріпитися на оцинкований профіль типу ” ЛС-ПРОФІ ”, який стійко переносить забаганки зовнішнього середовища і не піддається корозії, що надзвичайно важливо для даного процесу.

Профіль кріпитися кронштейном, причому однією стороною до рейки, а іншою – до покрівлі. Все з’єднання потрібно монтувати оцинкованими болтами (М8 або подібні), використовуючи дриль або перфоратор.

Слід зауважити, що при з’єднанні не варто поспішати. Кріпити профілі між собою необхідно гайкою і болтом М8, створюючи при цьому міцне і надійне з’єднання.

Далі використовуються притиски для утримання самої панелі. Притиск монтується на профіль покрівельними саморізами RAL8017 4,8х35 – саме вони дають гарантію надійного з’єднання при простому монтажі. Монтувати потрібно на два саморізи, які будуть розташовані на відстані 20 мм один від одного.

Згідно з представленим проектом, кабелі постійного струму виходять до трансформаторної підстанції. Монтаж трансформаторної підстанції проводиться наступним чином: підстанція кріпиться до стіни будинку дюбелем не менше 100 мм і діаметром не менше 10 мм для надійного зчеплення. Для цієї мети знадобиться перфоратор з потужністю не менш як 1200 Вт. Для підключення до загальної енергомережі використовується електрокабель на 10 кВт, який відразу підводиться до міської лінії електропередач.

Монтаж сонячних панелей по вищеописаному методу проводиться за алгоритмом, який дає можливість звести до мінімуму витрачений час, гроші і втрати енергії в майбутньому.

Докладний, але більш короткий алгоритм монтажу сонячної панелі:

1) в бічний паз профілю встановлюються кронштейни для монтажу до покрівлі;

2) вибирається місце і монтується кронштейн до даху (при цьому витримується відстань не більше 1,5 м в центрі і два по краях);

3) проводиться регулювання профілю, так як при неправильному регулюванні буде з’являтися механічний тиск, що призведе до виходу з ладу батарей. В ідеалі повинна бути витримана одна площина.

4) монтується притиск (один двосторонній притиск по центру і два кінцевих притиски з обох боків);

5) далі ставляться панелі і фіксуються притисками.

Слід зауважити, що за сонячними панелями майбутнє нашої планети. Велика справа просування нашої країни по шляху енергонезалежності починається з кожного з нас. Установка сонячних панелей економить кошти і оберігає довкілля.