Блохін Євген

Біопаливо – ще один крок людей на шляху до збереження навколишнього середовища в більш або менш «здоровому» стані. Треба сказати, в цьому питанні дослідники пішли далеко і придумали чимало того, що може здивувати і навіть розсмішити. Так, біопаливо виготовляють на основі різних продуктів. Все це впроваджується в побутову сферу і користується навіть деяким попитом. Наприклад, свого часу англійці виділилися, почавши продавати на ринку «майонезное паливо». Тим самим вони за їх же словами скоротили викиди вуглекислого газу приблизно на 5 відсотків. Є й інші нестандартні рішення в даному питанні.

Паливо з майонезу

Повертаючись до палива з майонезу, варто зазначити, що воно не буквально з цього соусу. В дійсності за своїм складом воно перетинається лише в окремих компонентах саме з майонезним продуктом. В основі GlobalDiesel є бензин з незначним вмістом сірки. До всього цього підливають олію з ріпаку, причому відпрацьовану. І в результаті людина отримує паливо, на якому можна сміливо їздити і завдавати мінімальної шкоди екології.

Паливо зі сміття

Ще одна хитрість спостерігалася у Данії, коли вчені створили паливо зі сміття. Розроблена ними технологія здатна перетворити твердий сміття в якусь рідку субстанцію, що має енергію. Вона призначається для генерації тепла і навіть електрики. Принцип у даному варіанті отримання біопалива такий: сміття піддається впливу високого температурного режиму і після цього, звичайно, плавиться, а потім охолоджується з метою перемішати ферменти.

Паливо з водоростей

Наступна цікава основа для альтернативного палива – водорості. Позначити тут можна компанію Solazyme, інженери якої розробили таку технологію вирощування водоростей. Це генні дослідження, тому і водорості вийшли не схожі на своїх «побратимів». «Харчуються» рослини цукром і в результаті це дає основу для їх перетворення в рідину, схожу з нафтою. Далі вже легко можна виробляти біодизель, биокеросин та інше.
Таким чином, можна нескінченно довго дивуватися, але це далеко не кінцевий перелік нетрадиційних видів біопалива. Варто відзначити ще ряд дослідницьких експериментів учених і інженерів. Всі вони трудяться на благо Землі, тому можна тільки радіти тому, що в голову приходять такі незвичайні рішення. Пробувати адже можна все, а в результаті може разыскаться такий варіант, який би був справді внести внесок у збереження атмосфери хоча б у тому вигляді, в якому вона існує зараз.

Паливо з алкоголю

Алкоголь – біопаливо, яке не тільки послужить для якихось практичних цілей, але і позбавить людину від шкідливої звички. Так вважають британські вчені, які і стали ініціатором такої ідеї. В чому суть? Сусло задумано перетворити на біоетанол, який має у своєму складі спирт і бензин. Така ж схема існує і в Швеції. Але там, на відміну від британського віскі в хід йде пиво або вино, причому таких, які опинилися «нелегальними мігрантами». Тут все просто: знову висока температура і знову у результаті на виході біогаз.

Біопаливо з кроликів

Повертаючись до Швеції, варто відзначити в числі її дослідних новацій біопаливо з кроликів. Звучить жахливо, але таке практикували. Звичайно, краще б не анонсувалося подібну заяву, оскільки Грінпіс точно не оцінить винахідливість.

Біопаливо з тютюну

Рухаємося далі і на черзі – тютюн. Це ще одна шкідлива звичка, яку вирішили перетворити в корисну речовину. Виявлені нові якості тютюну в Національній лабораторії Лоренса Берклі. Для того, щоб тютюн став біопаливом, планується використовувати технологію бродіння. Якби все вийшло вдало, то тютюнове паливо легко б замінило нафтове.

Паливо з фініків і кавунів

Практикують активну виробництва екологічно чистого палива з продуктів харчування і в хід йдуть фініки і кавуни. Що стосується фініків, то тут проявив себе Ірак, які лідирує як їх постачальник і виробник. Проект, що дозволяє отримати біопаливо з фруктів став результатом праць фахівців таких країн, як Алжир і ОАЕ. Кавуни ж – ідея американців. Вони вирішили, що нестандартна форма ягоди не котирується на ринку, тому її сміливо можна пускати на інші корисні архіважливі процеси. Вчені вважають, що якщо правильно переробити кавуновий сік, то вийде відмінний пальне, в основі якого спирти групи этаноловых.
Таким чином, людство не зупиняється і продовжує творити, а нам залишається тільки читати, яке біопаливо винайшли на цей раз.

Просто дивно, що можна використовувати з підручних матеріалів! В своєму розвитку людина продовжує шукати прості способи видобутку електроенергії. Так, дослідники з Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) і Університету Токіораз розробили установку,що складається з самих звичайних компонентів, які щодня використовуються в побуті.

Цей пристрій цілком може живити маленькі електронні прилади, що використовуються для медичних діагностичних апаратів в країнах, що розвиваються. При цьому, звичайно, всі вони повинні володіти низьким енергоспоживанням.
Винахід являє собою конструкцію 8Х2 см з аркушів паперу. При цьому одна сторона листа допомогою олівця спочатку оброблена графітовим вуглецевим шаром, що працюють як електрод. А друга – тефлоном.

Подібна технологія цілком може згенерувати стільки енергії, скільки вистачить для роботи пульта дистанційного керування. На виході виходить статичну електрику.Згадувався ще скотч, який також виконує конкретне завдання. Він об’єднує всі верстви таким чином, щоб вони не торкалися один одного. І за рахунок всіх маніпуляцій зі звичайними матеріалами пристрій стає електрично нейтральним.

Якщо натиснути на всю «композицію», то ізолятори у вигляді паперу і тефлону стикаються, виробляючи диференціал заряду: для якоїсь частини він позитивний, а для якої-то негативний. Коли тиск зменшується, два аркуші паперових роз’єднуються і заряд переміщується до вуглецевим верствам, які працюють як електроди. Конденсатор «з’їдає» згенерований незначний струм. Для підвищення продуктивності, були зроблені спроби пресування наждачки з фрагментами папери. Тим самим була отримана шорстка поверхня. Площа дотику значно збільшилася і, відповідно, генерація енергії також дала кращі показники.

Якщо натискання буде не дуже часте, пристрій в будь-якому випадку здатне буде генерувати стільки енергії, скільки вистачить для роботи приладів з низькими показниками енерговитрат. Отже, TENG цілком може стати рівноправною альтернативою звичайним батареям.

Люди знаходять нестандартні способи, щоб отримати «зелену» енергію. Адже не дарма їм вдалося винайти все те, що їх оточує вже зараз. Напевно, прогрес не зупиниться раптом, тому з’являться нові джерела. Наприклад, сир у Франції, та його зв’язок з електростанціями.
Якщо випадково почути про те, що на основі сиру можна виробляти електроенергію, то можна подумати, що оповідач зійшов з розуму або ця історія просто жарт. Однак це реальність, яка втілилася в життя у Франції в Альпах.
В даному регіоні є такий сир як Бофорт і у нього існує побічний продукт – знежирена сироватка. Дана суха сироватка переробляється в біогаз, який представляє собою поєднання метану і вуглекислого газу. Весь цей процес проходить на електростанції у Савойї.

• Ланцюжок тут наступна:
• бактерії містяться у той самий побічний продукт сиру Бофорт;
• створюється газ;
• газ направляється для генерації електроенергії.

Створений «зелений» ресурс далі вже відправляється в енергетичну компанію.
Франсуа Декер (François Decker), який є обличчям компанії Valbio, під егідою якої була сконструйована і споруджена станція, розповідав громадськості, що сироватка – це справжнісіньке паливо. Причому речовина це досить просте і є навіть у звичайному йогурті без всяких добавок.
Насправді, перш, ніж отримати сироватку, що цей молочний продукт проходить довгий шлях. Спочатку є молоко з нульовою жирністю, з нього робиться Бофорт і в підсумку залишається побічний продукт і вершки. З першого готується рікотта. Те, що залишилося від усього цього процесу, переміщається в спеціальну ємність, де сироватку вже «чекають» бактерії. Так відбувається бродіння, з якого на виході вже є метан.
Що ж відбувається далі? Отриманий метан прокачується через двигун і при температурі до 90 градусів за Цельсієм можна спостерігати генерацію енергії. У планах досягти того, щоб більше 1500 чоловік отримували доступ до електрики.
Треба сказати, що є вже не одна електростанція, що працює на сирі. Компанія Valbio мала такий досвід у минулому, коли співпрацювала з ченцями абатства, що виробляють сир вже багато століть. Після цього було зведено безліч станцій не тільки у Франції, але і далеко за її межами – в Канаді.

Дуже часто звідусіль чується заклик використовувати світлодіодні лампи замість ламп розжарення. Це в основному закладено в політику енергозбереження, так як світлодіодне освітлення характеризується як більш енергоефективне, а також дешеве щодо витрат на виготовлення.
Компанії, що займаються виробництвом даної продукції, працюють над розширенням функцій, додаючи різні датчики, кольори для регулювання, динаміки і так далі. Треба сказати, що даний вид світильників вже відрізняється від свого аналога, так як має інший спосіб функціонування – усуває критичний компонент. Називається він Lumir C. У чому ж новизна? Lumir C функціонує не на основі зовнішнього джерела живлення або який-небудь батарейки, а з допомогою свічки.
Лампа Lumir C дає світло за рахунок теплової енергії, що видається звичайною свічкою. Приклад використання термоелектричного ефекту – ліхтарик Lumen. Працює це таким чином: температура різна і за рахунок цього відмінності утворюється електрична напруга. При цьому ніякої рухливості не потрібно.
Якщо говорити про конкретні показники, то варто зазначити, що свічка може давати приблизно 15 лм. Коли на неї встановлюють лампу Lumír C, власник отримує від 15 до 60 лм. Конкретна цифра буде визначатися стилем лампи.
Дизайн Lumír C невигадливий і більше нагадує мінімалізм. Схожий предмет на пляшку невеликих розмірів і віддалено деякий можуть знайти схожість з маяком. Оскільки він досить маленький, це характеризує його як мобільний освітлювальний прилад. Є ще ніжки, які дають доступ повітря, необхідного для горіння.
Корпус лампи прозорий і одночасно захищає свічку від потоків повітря, а також пропускає світло, для чого, власне кажучи, і створювалася Lumír C.
До всієї конструкції ще додається радіатор. Він збирає тепло, конвертуючи його в енергію. Енергія живить світлодіоди.
Компанія, що займалася розробкою, вже готова виробляти свою продукцію на продаж. Всі необхідні сертифікати отримано, а отже пора знайомити ринок з «зеленим» світильником.

Кожен крутиться, як може. Країни, мабуть, користуються саме цією приказкою в питаннях ВДЕ. Всюди реалізуються свої програми, які розроблені місцевими дослідниками. Десь будуються заводи з виробництва біогазу, а десь в збройні сили впроваджуються «зелені» джерела енергії.

Євросоюз за «зелені» війська

Цікаві плани будує Євросоюз, задумавши реалізувати проект з переведення оборонних сил на альтернативну енергетику. Координувати програму будуть відповідні органи, а саме Європейське оборонне агентство Міністерства оборони всіх країн учасниць.
Перш, ніж забезпечити 100% реалізацію задумів, «включений» тестовий режим: експеримент, який дасть можливість визначити, чи ефективна технологія у військових. З цієї причини в Малі можна спостерігати сонячні панелі та вітряки, які генерують електрику як раз на військовій базі.
Єврокомісія анонсує даний проект як приклад для інших військових, який може успішно реалізовуватися і приносити користь світу. Що стосується досвіду інших країн, то тут має досвід США. У штатах щорічно виділяються кошти на альтернативну енергетику і така картина спостерігається з 2009 року.
Так, у 2012 році в Пентагоні була розроблена ціла програма, що відображає, як армія може прийти до зниження енергозалежності від вуглеводневої сировини. До 2030 року повинні бути реалізована ще й ідея переходу на біопаливо.

Біогаз з Фінляндії

Раціональне використання відходів, золи і іншого – це план, який повинен в підсумку видавати біогаз. Таку установку дала Фінляндія трьом заводам, пов’язаних з біоенергетикою. Для цього конструюється цілий промисловий парк.
Компанія Ecolan Oy, наприклад, у відведеному регіоні зводить піролізний завод. Тут пластик, резина та інші побутові відходи будуть перетворюватися в біопаливо. У планах завод для утилізації золи. Основна продукція – добриво.
Крім цього, 2017 року повинен ознаменуватися запуском заводу, переробного побутове сміття, осадки стічних вод.
Планований парк займатиме площу в 850 га. Вже намічені розміри інвестиції і майбутні власники тих підприємств, які будуть функціонувати в парку.