Головна Автори Інформація по Климчук Андрій

Климчук Андрій

Вітрогенератор для дачі власними руками

Мабуть, жоден дачник не буде сперечатися з тим, що сьогодні необхідно мати будь-яке альтернативне джерело електроенергії, адже світло можуть відключити в будь-яку хвилину. Велику популярність, як джерело безкоштовної енергії, сьогодні отримали саморобні вітрогенератори. Різноманітні моделі таких пристроїв пропонуються на ринку, а в інтернеті можна побачити схеми, креслення та відео, що дозволяють зібрати їх своїми руками.

Варто відзначити, що саморобний вітрогенератор буде дуже корисний навіть при його невеликій потужності. Вже одне те, що серед непроглядної темряви дача буде освітлена, і можна буде без проблем подивитися телевізор або зарядити мобільний пристрій, підстрахує від неприємностей і підніме престиж перед сусідами. Купити вітрогенератор чи його скласти власними руками – остаточний вибір кожного окремо.

vetrogeneratordlyadachi

Три маленькі секрети

Перший секрет полягає в тому, на яку висоту буде встановлено саморобний вітрогенератор. Зрозуміло, що простіше змонтувати його на висоті кількох метрів від землі, але й користі від нього тоді буде не особливо багато. Слід враховувати, що чим вище вітрогенератор, тим сильніший вітер, швидше крутяться його лопаті, і тим більше енергії можна отримати від зробленої своїми руками електростанції.

Другий секрет полягає у виборі АКБ. В інтернеті радять не мудрувати і ставити автомобільний акумулятор. Так, це найпростіше і, на перший погляд, найдешевше. Одначе необхідно знати, що автомобільні акумулятори слід встановлювати в добре провітрюваному приміщенні, вони потребують належного догляду, а термін їх служби не перевищує 3-х років. Буде краще придбати спеціальний акумулятор. Хоча він і коштує дорожче, але це себе виправдає.

Третій секрет, який вітрогенератор краще підходить для виготовлення своїми руками – горизонтальний або вертикальний? У кожного варіанту свої переваги і недоліки. Ми розглянемо вітрогенератори вертикального типу, принцип роботи яких показаний на малюнку.

Рис.2.

Спочатку про недоліки: вертикальний вітрогенератор має низький ККД в порівнянні з горизонтальними моделями, на його збирання йде більше матеріалів, що, відповідно, веде до подорожчання конструкції. З іншого боку, вертикальні вітряки можуть працювати при більш слабкому вітрі, ніж їх горизонтальні аналоги, що компенсує їх невисокий ККД. Їх не потрібно піднімати на дуже велику висоту, вони простіші і дешевші при монтажі і установці, що зводить до нуля різницю у вартості матеріалів.

Важливим фактором є і те, що вертикальний вітрогенератор надійніший при різких поривах вітру і ураганах, оскільки його стійкість зростає з підвищенням швидкості обертання. Крім того, вертикальні конструкції практично безшумні, що дозволяє встановлювати їх в будь-якому місці, навіть даху житлового будинку. Все перераховане вище веде до того, що ці установки користуються зростаючим попитом і випускаються в різних модифікаціях. Що стосується необхідної потужності і вітрів, що переважають в певних регіонах, то з цим можна ознайомитися на відео нижче.

Найпростіша конструкція

Малопотужний вертикальний вітрогенератор неважко зібрати своїми руками з, без перебільшення, непридатних матеріалів: великий пластикової пляшки або бляшаної банки, сталевої осі і старого електромотора. Досить навпіл розрізати банку або пляшку і закріпити ці половини на пов’язаній  з генератором осі обертання (див. мал.). Такий вертикальний вітряк нескладно зробити розбірним і брати його з собою на риболовлю чи в похід, де він не тільки освітить місце ночівлі, а й дозволить зарядити телефон або інший мобільний пристрій.

Рис.3.

Власна електростанція для дачі

А ось виготовлення більш потужного вітрогенератора доведеться почати з покупки відра і це не розіграш. Так, для початку, доведеться купити звичайне оцинковане відро. Це, звичайно, в тому випадку, якщо таке діряве відро не завалялося де-небудь в коморі. Розмічаємо його на чотири частини і робимо ножицями по металу прорізи, так, як це показано на малюнку.

Рис.4.

Відро кріпиться за днище до шківа генератора. Кріпити слід чотирма болтами, розташувавши їх строго симетрично і на одній відстані від осі обертання, що дозволить уникнути дисбалансу.

Отже, практично все готово, залишилося виконати наступні дії:

  1. Відігнути метал на прорізах, щоб отримати лопаті. Якщо найчастіше переважає сильний вітер, досить злегка відігнути боки. Якщо вітер слабкий, відігнути можна і сильніше. У будь-якому випадку, величину вигину можна відрегулювати пізніше;
  2. З’єднати всі необхідні складові (крім генератора) так, як це показано на малюнку;
  3. Закріпити генератор з проводами, які від нього йдуть на щоглі;
  4. Зміцнити щоглу; Приєднати проводи, що йдуть від генератора, до контролера.

Рис.5.

Електрична схема

Розглянемо докладніше електричну схему. Зрозуміло, що вітер може в будь-яку хвилину припинитися. Тому вітрогенератори не підключати безпосередньо до побутових приладів, а спочатку заряджають від них акумуляторні батареї, для забезпечення схоронності яких, застосовується контролер заряду. Далі, з огляду на те, що АКБ дають постійний струм малої напруги, в той час як практично всі побутові прилади споживають змінний струм напругою 220 вольт, встановлюється перетворювач напруги або, як його ще називають, інвертор і тільки потім підключають всіх споживачів.

Для того щоб вітрогенератор забезпечував роботу персонального комп’ютера, телевізора, сигналізації і декількох енергозберігаючих ламп досить встановити акумулятор ємністю 75 ампер / год., перетворювач напруги (інвертор) потужністю 1,0 кВт., плюс генератор відповідної потужності. А що ще потрібно, коли відпочиваєш на дачі?

 

Підведемо підсумки

Вертикальний вітрогенератор, який можна зробити за наведеними вище інструкціями, може працювати при досить слабкому вітрі і незалежно від його напряму. Його конструкція спрощується за рахунок того, що в ній відсутня флюгер, що розвертає за вітром гвинт горизонтального вітрогенератора.

Основним недоліком вертикально-осьових вітряних турбін є невеликий ККД, але це компенсується низкою інших переваг:

  • швидкість і простота збирання;
  • відсутність ультразвукової вібрації, характерної для горизонтальних вітрогенераторів;
  • невимогливість до технічного обслуговування;
  • досить тиха робота, що дозволяє встановити вертикальний вітряк практично в будь-якому місці.

Звичайно, зроблений своїми руками вітряк може не витримати надмірно сильного вітру, який виявиться здатним зірвати відро. Але це не проблема, просто доведеться купити нове або приберегти де-небудь в коморі ще одне старе.

На відео нижче можна подивитися як живляться побутові прилади на дачі. Щоправда, вітрогенератор тут зроблений не з відра, але теж своїми руками.

Вибір вітрогенератора: особливості та розрахунки

Перш ніж приступити до вибору вітрової електростанції потрібно визначити доцільність застосування його в вашому регіоні,  оскільки не маючи достатньої сили вітру установка вітряка буде економічно збитковою. Отже, середня швидкість вітру за рік повинна перевищувати 5 м. \ с. В цьому плані найбільш придатний Карпатський регіон, а також морські узбережжя.  Якщо говорити про всі регіони, то наочно ситуація буде такою:

wind_speed_ukraine

Слід зазначити, що середня швидкість вітру в окремі місяці буде різно.ю. Наприклад, для Дніпропетровської області вони будуть такими в м./с.) :

Січень 5,4    

Лютий 5,7    

Березень 5,2    

Квітень 5,0    

Травень 4,4    

Червень 3,8    

Липень 3,7    

Серпень 3,8    

Вересень 4,1    

Жовтень 4,6    

Листопад 4,9    

Грудень 5,2                    

Таким чином середньорічний показник буде   4,7.

Також використання вітрових електростанцій виправдано в районах, де бувають тривалі перебої з подачею електроенергії або вона зовсім відсутня.

 

Як визначитися з виробником і потужністю вітрогенератора?

Слід зазначити що поки на Україні ще не освоєно серійне виробництво вітрогенераторів, тому вибирати доведеться поміж зарубіжних виробників, Китай або Європа. Також невелику частку ринку займають американські виробники. Звичайно, вартість європейських вітрогенераторів дуже висока, проте саме в них втілено всі останні інновації і розробки в галузі альтернативної енергетики. За ціною на сьогоднішній день більш актуальними є китайські вітряки, які мають непогану якість і ресурсроботи.

 

Як розрахувати потужність вітряка?

Що стосується потужності, то є проста формула розрахунку потужності вітрового колеса, по якій можна прикинути реальні показники з урахуванням діаметра колеса і середньорічної швидкості вітру. Ця проста формула розрахунку потужності вітрової турбіни виглядає наступним чином:

 

P = 0,5 * Q * S * V3

P – потужність (Вт);

Q – щільність повітря (1,23 кг / м3);

S – площа охоплення ротора (м2);

V – швидкість вітру (м / с);

 

 

Однак, це  лише потужність, в реальних умовах існують перешкоди, які потрібно враховувати при розрахунку. Не вдаючись в подробиці застосуємо коефіцієнти і з урахуванням коректувань формула буде виглядати наступним чином:

 

P = 0,5 * Q * S * V3 * Cp * Ng * Nb;

P – потужність (Вт);

Q – щільність повітря (1,23 кг / м3);

S – площа охоплення ротора (м2);

V – швидкість вітру, (м / с);

CP – коефіцієнт використання енергії вітру 0,35;

Ng – ККД генератора на постійних магнітах 0,8;

Nb – ККД редуктора (0,7 – 0,9).

 

Розглянемо приклад для вітрогенератора на постійних магнітах, діаметром 3 м., ККД – 0,9 при швидкості вітру 5 м. \ с.:

 

P = 0,5 * 1,23 * (3,14 * (1,5 * 1,5)) * (5 * 5 * 5) * 0,35 * 0,8 * 0,9 = 136 Вт.

 

Потрібно враховувати, що деякі виробники можуть завищувати показники потужності вітроустановок, або давати дані випробувань в аеродинамічній трубі, в якій ідеалізовані умови повітряного потоку, що відрізняються від реальних умовах приблизно на 10-30%. Тому прикинувши потужність за вищенаведеною формулою, ви можете підібрати підходящий для ваших умови вітряк.

Різновиди вітрогенераторів

Крім горизонтальних, на ринку вітрогенераторів ви зустрінете і вертикальні, по ефективності вони значно нижче ніж горизонтальні, проте мають і ряд переваг. Вони працюють тихіше, і для старту їх роботи досить мінімальних поривів вітру. Їх встановлюють у місцях, де горизонтальні вітрогенератори не можуть бути встановлені, наприклад, у дворі або на даху приватного будинку, де потрібні тиша і відсутність вібрацій.

snimok_ekrana_2014-11-25_v_9_53_04snimok_ekrana_2014-11-25_v_9_58_19

Якщо ви вирішили встановити повноцінну вітрову електростанцію для власного споживання, то потрібно врахувати, що буде потрібно додаткове обладнання: інвертор (перетворювач напруги), акумуляторні батареї з контролером заряду і контролер обробки електроенергії. Вся ця комплектація може коштувати від 30 до 50% вартості самої вітрової установки. Якщо ж ви плануєте всю електроенергію передавати в мережу, то вам буде необхідний тільки мережевий інвертор, який буде перетворювати отриману енергію в готову до споживання і передавати в електричну мережу.

Боротьба електромобілів і машин-автоматів – який буде результат?

Автомобільний ринок має пряме відношення до альтернативної енергетики в нинішніх умовах. З урахуванням того, що багато автомобільних компаній працюють над виробництвом електромобілів, логічно, що на даному ринку сформувалося декілька яскравих тенденцій.
Поперше, зростаючий попит на електромобілі. Не секрет, що вже багато хто вважає електричний транспорт тим, що в майбутньому займе лідируючі  позиції авторинку. Доказом тому служить компанія Tesla зі своєю новою Model 3. Як тільки відбувся реліз, протягом першої доби надійшло більше 250 тисяч замовлень на авто.
В умовах низької вартості газу, а також обмеженості моделей електромобілів, вони користуються попитом.
Подруге, повертаючись до тенденцій, відзначити слід безпілотний автотранспорт. Багато великих компанії, а також амбітні новачки розробляють автоматичні машини. І є позитивні результати.
Така технологія має всі шанси видозмінити вантажний автотранспорт. Якщо, скажімо, на зміну водіям далеких рейсів прийдуть роботи, це може стати початком вигідних рейсів. Пов’язано це буде зі зниженням вартості перевезень.
Або ж якщо робот не зовсім змінить людини, а лише частково, то можна очікувати, що під час руху також будуть досягнуті певні переваги. Скажімо, відстані стануть ще довші, а зупинки рідшими. І, відповідно, виникає всім зрозумілий взаємозв’язок: частіші поїздкибільше витрат палива.
Таким чином, виникає важливе питання: що ж з двох варіантів просувати далі? Хоча є кілька застережень. Перехід на електромобілі може спричинити за собою скорочення використання бензину, але при цьому нафта буде як і раніше видобуватимуться в тих же кількостях. Або тоді треба повністю перейти на «зелену» технологію, що вже складніше.
Незважаючи на активний розвиток чистої енергетики, попит на нафту залишається на колишньому рівні. Таким чином, які б тенденції в автопромі не були, вони все одно взаємопов’язані з традиційними видами енергетики.

Біопаливо із спирту в цивільній авіації США

Федеральне управління цивільної авіації США має намір  найближчим часом офіційно дозволити заправку цивільних авіарейсів паливом на основі спирту, але не в чистому вигляді, а з додавання класичного пального, де концентрація біопалива не перевищує 30 відсотків.
«Піонерами» у цій справі збирається стати американська авіакомпанія Alaska Airways, яка буде заправляти свої літаки синтетичним парафінистим гасом на основі ізобутану.
У свою чергу, міжнародний аеропорт Сіетл / Такома намір заснувати конкурс на розробку програми з переведення всієїї інфраструктури на біопаливо. У перспективі, літаки будуть заправлятися пальним, де концентрація біопалива становить 50 відсотків, що в США вже допускається для більшості видів літаків.
Авіакомпанія United Airlines на окремих маршрутах вже використовує біопаливо, що отримується з рослинних і тваринних жирів. Але поки це лише окремі випадки. У реальності, масовість в цій справі, за попередніми розрахунками, буде досягнута тільки через кілька років.

Як правильно утилізувати зужиту енергозберігаючу лампу?

Незабаром справжнім раритетом, що заслугову на є повагу за те, що багато років дарувв світло людям, можуть стати лампи розжарювання. Наразі вони зжили повністю себе через високий рівень енергоспоживання та нетривалий експлуатаційний період. Відмінною альтернативою старим лампам є енергозберігаючі лампочки, які наділені в десять разів більшим періодом експлуатації.

Користь чи шкоду приносить енергозберігаюча лампа і як вчинити, якщо вона розбилася?

Економію можна помітити практично відразу, особливо якщо енергозберігаюча лампочка буде експлуатуватися, по крайній мірі, щодоби не менше трьох годин.

 

Переваги та недоліки ламп

Лампи, які в побуті сучасної людини називаються енергозберігаючими, з технічної точки зору є люмінесцентним продуктом, орієнтованим на економію електроенергію, практично в три рази зменшуючи витрати.

Принцип дії ламп полягає в застосуванні люмінофора, що перетворює електричний струм в потоки яскравого світла. Однак для отримання світлового випромінювання виробник закладає всередину лампи пари ртуті і інертний газ, що має небезпеку для навколишнього середовища. Щоб уникнути небажаних наслідків, лампи слід правильно утилізувати.

Енергозберігаюча лампочка погано переносить перепади температурного режиму. Крім цього, вони часто виходять з ладу через раптові перебої в подачі електроенергії.

 

Світлодіодні світильники

Ще одним прекрасним варіантом, що дозволяє забезпечити достатню кількість світла наявний простір, заощадити електроенергію   є світлодіодні лампи, що складаються з електронного перетворювача живлення і світлодіодного джерела світла.

На жаль, такі лампи дозволити собі можуть далеко не всі із-за високої вартості. В основному такі лампи мають цілу низку переваг, серед яких найбільш значущими є найвища енергетична ефективність, тривалий експлуатаційний період, хороша міцність конструкції, що забезпечує цілісність при механічних впливах.

Лікарі рекомендують відмовитися від оснащення такими лампами дитячих закладів, медичних установ, оскільки нерівномірне розсіювання потоку світла негативно позначається на гостроті зору, провокуючи його погіршення, сприяє виникнення шкірних проблем і неврологічних патологій.

 

Як діяти, якщо енергозберігаюча лампочка розбилася?

Енергозберігаюча лампочка – хороший подарунок технічного прогресу, але тільки до тих пір, поки нею користуються за призначенням. Якщо лампа розбилася, слід знати, як її утилізувати, щоб не завдати шкоди навколишньому середовищу і здоров’ю.

Оскільки лампа містить пари ртуті, неправильна утилізація може спровокувати серйозне отруєння. Саме тому слід акуратно експлуатувати енергозберігаючі лампи, не допускаючи порушення їх цілісності. Однак життєві ситуації непередбачувані, тому слід бути готовим до всього, в тому числі і до того, що може розбитися енергозберігаюча лампочка. Виконуючи послідовно всі рекомендації, можна уникнути серйозної небезпеки або, принаймні, мінімізувати наслідки.

 

    Розбита лампа повинна вилучатись з світильника тільки, коли він відключений від електромережі;

збирати ртуть пилососом не слід, оскільки під впливом сильного потоку повітря частинки ртуті поширяться по більшому периметру, тоді їх зібрати буде набагато складніше. Крім цього, скориставшись пилососом, зібравши в пилоприймаяч  ртутні частинки, доведеться не тільки позбутися від них, а й від самого пилеприймача, що не зовсім раціонально;

щоб зібрати залишки скла або інших деталей лампи, слід надіти гумові рукавички;

скориставшись двома листами картону, слід зібрати залишки, перекласти їх в підготовлений пакет (бажано герметичний), в нього ж помістити використані гумові рукавички;

вологим рушником слід протерти поверхні, по якій були розкидані осколки лампи, після чого рушник теж поміщають в пакет;

для збору дрібних крупинок скла, можна скористатися липкою основою (скотчем);

кімнату, в якій розбилася лампа, слід ретельно провітрити;

пакет, в якому зібрані залишки, відносять на спеціальний утилізаційний пункт.

 

Підводячи підсумки, стає зрозуміло, що раціональніше використовувати енергозберігаючі лампи тільки в тих внутрішніх просторах, в яких передбачається їх робота не менше трьох годин щодоби. Важливо передбачити, в якому конкретно просторі лампа буде експлуатуватися, щоб попередити можливі проблеми зі здоров’ям.

LAES: наносховище для енергії

Вже давно стало зрозуміло, що традиційна енергетика вимагає заміниекологічнішою. Саме з цієї причини  логічно, що відживають свій вік станції, що працюють на вугіллі, а на їх місце приходять «зелені» технології, котрі працюють на основі альтернативних джерел енергії. Інженери розробляють різні рішення, однак все ще висить питання: як максимально довго зберігати отриману енергію, щоб потім використовувати її в якийсь інший період?

І нарешті з’явилося сховище енергії, в основу якого закладено скраплене повітря. У майбутньому воно має всі перспективи  стати масштабним проектом.

Ємність являє собою конструкцію досить великих розмірів: висота – 12 метрів, діаметр – 3 метри.

Безпосередній внесок у реалізацію та тестування установки вніс Департамент енергії і зміни клімату Великобританії у формі грошових інвестицій. Беруть участь в даному проекті  Highview Power Storage разом з партнером, фірмою Viridor. Установка отримала назву LAES з потужністю 5 мегават.

Що ж являє собою технологія зберігання енергії в рамках описуваного проекту? Перш за все, це окремі ємності великих розмірів, всередині яких повітря в зрідженому стані. Це повітря перетворюється легко в енергію при необхідності. Як і будь-яка інша подібна система, LAES має триетапи :

– зарядка;

– зберігання;

– вироблення енергії.

Але тут є одна важлива перевага – можливість масштабування і оптимізації розробки для різноманітних сфер використання.

Як говорить представник компанії, яка працює над проектом, повітря охолоджується і тим самим переходить в рідкий стан. Все це витягується з сховища і перетворюється в енергію у вигляді електрики. І треба сказати, вельми успішно і раціонально.

Пілотна установка була вже перевірена в справі і вельми вдало впоралася із завданням. Потужність «пробника» склала 350 КВт.

Таким чином, LAES має велике майбутнє. Велика ймовірність того, що з часом запущений буде і оригінал сховища.

Сонячні батареї працюватимуть і в дощову погоду

Всім відомо, що в похмуру погоду або дощову сонячні елементи працюють не ефективно. У зв’язку з цим створюються технології, які дозволять виправити дану проблему.

Уже можна помітити, що особливою популярністю користується саме сонячна енергетика. Завдяки розробкам вчених фотоелементи не тільки доступні в промисловості, але і в побуті. Але, як відомо, пристрої вимагають доопрацювань, щоб ефект досягався в будь-який час доби і в будь-яку погоду. У Китаї дослідники знайшли рішення для роботи сонячних панелей в той час, коли йде дощ.

Представниками Океанського університету Китаю і педагогічного університету Юньнань були спроектовані осередки Гретцеля – фотохімічні елементи, що мають високі показники ефективності. Щоб батарея працювала, коли йде дощ, ці елементи були покриті спеціальною речовиною – графеном.

Шар нанопокриття – це вуглець двовимірної форми, де атоми являють собою сукупністькомірок. Утворюється воно при окисленні, потім йде процес відшарування і на завершення здійснюється процес відновлення  та утворення графіту.

Слід сказати, графен має досить незвичайні властивості, що і робить його таким привабливим:

– насичений електронами;

– висока електропровідність;

– в спеціальному розчині здійснюється з’єднання заряджених іонів і електронів.

Подібні характеристики дали поштовх для появи того, що ми маємо, тобто сонячний фотоелемент, який працює і в дощ. Графенові електроди від взаємодії з краплями дощу дають енергію. І варто враховувати, що опади не становлять собою чисту воду. Там є елементи, які роз’єднуються на іони з мінусовим і плюсовим зарядом.

Позитивні іони реагують з поверхнею графена і в тій самій точці, де відбувається ця взаємодія, утворюються позитивні іони, а графен отримує електрони в розрізненому стані. За рахунок усіх цих процесів утворюється псевдоконденсатор, в результаті чого і створюється енергія під час дощової погоди.

Таким чином, Китай знайшов одне з рішень, як отримувати користь від сонячних батарей незалежно від умов навколишнього середовища.

Замбія має шанс бути зі світлом

Natural Light – лампи, що працюють за рахунок сонячних батарей, приходять в Замбію. Для даного регіону це істотний момент, оскільки тут лише 20% жителів має доступ до електрики.
Якщо говорити про доступність електрики в масштабах цілого світу, то трохи більше мільярда людей живуть без цього ресурсу. Компанія VELUX спільно з низкою проектів запустила реалізацію плану по електрозабезпеченню глухих районів, серед яких і Замбія. В Африку вже доставлено 14,5 тисячі ламп, за допомогою яких можна поліпшити свій побут.
Як вважає медсестра з регіону, куди привезли портативні лампи, це  успішний  крок на шляху підвищення безпеки, не тільки освіченості, але й інших аспектів життєдіяльності. Крім цього, це буде скорочувати обсяги використання гасових ламп, які несуть небезпеку, так як є пожежонебезпечними. У місцевих клініках дуже багато постраждалих саме від такої причини виникнення пожеж.
Одночасно з цим лампи на сонячних батареях мають соціальне значення, так як об’єктивно дають впевненість в завтрашньому дні.

Малі ГЕС

Своєю назвою малі гідроелектростанції (МГЕС) зобов’язані розмірами, набагато скромнішим, ніж у класичних ГЕС. Однак, за принципом роботи вони практично не відрізняються від своїх більших  «сестер».

У кожній країні існують власні критерії, за якими ГЕС може бути записана в малі. Так, наприклад, в Швеції і Латвії такими є гідроелектростанції потужністю менше 2 МВт, в Австрії та Німеччині – менше 5 МВт, в Греції і Португалії – менше 10 МВт. У США і Росії цей поріг становить 30 МВт, а в Канаді – 50 МВт.

В енергетиці деяких країн МГЕС гвідірають істотну роль. У Швеції, наприклад 1350 малих гідроелектростанцій забезпечують 10% всієї потреби країни в електроенергії. Однак найбільший розвиток мала гідроенергетика отримала в Китаї, де в даний час працюють близько 83 000 (!) МГЕС. В останні роки значно зріс інтерес до будівництва подібних електростанцій в США і Європі. В першу чергу завдяки державній підтримці. У Латвії та Білорусі електроенергія, вироблена малими гідроелектростанціями, закуповується по подвоєному тарифу.

 

Це цікаво

Гідроелектростанції потужністю до 5 кВт називають Піко-ГЕС.

 

 

Технічний потенціал малої гідроенергетики в Росії оцінюється в 41 ГВт. Його більша частина зосереджена на Північному Кавказі, в Сибірі і на Далекому Сході.

Історія МГЕС колишнього СРСР йшла досить звивистим шляхом. Пік їх будівництва припав на 40-і і 50-і роки XX століття, коли щороку в дію вводилось по кілька сотень малих гідроелектростанцій. Однак потім в СРСР був проголошений курс на будівництво ГЕС великої потужності, і кошти на розвиток малої гідроенергетики виділятися перестали. Якщо до середини 1950-х в країні налічувалося 6500 МГЕС, то в 1962 році – 2665, а до моменту розпаду СРСР всього 55.

Мала гідроенергетика в Росії починає відроджуватися. Так, уже в пострадянський період було побудовано кілька МГЕС потужністю 0,6-1,4 МВт в Дагестані, а в Північній Осетії почала виробляти електроенергію Фаснальская МГЕС потужністю 6,4 МВт. Крім того, існують проекти по відновленню раніше виведених з експлуатації станцій. Всього на даний момент в Росії діють близько сотні МГЕС сумарною потужністю 250 МВт.

Головна перевага малих гідроелектростанцій – це відносна простота будівництва і висока екологічність. МГЕС не вимагають великих водосховищ, а значить, відпадає ряд проблем, пов’язаних з їх виробництвом (затоплення земель, переселення жителів). Малі гідроелектростанції нерідко можуть працювати в повністю автоматичному режимі без постійного персоналу.

 

Це цікаво

Понад 70% світової потужності МГЕС доводиться на Китай.

 

МГЕС не забруднюють атмосферу викидами парникових газів і практично не впливають на навколишнє екосистему. Крім того, в силу простоти зведення малі гідроелектростанції особливо актуальні для енергопостачання віддалених районів.

При всіх плюсах МГЕС не обійшлося тут і без своїх підводних каменів. В їх роботі існує сезонність з зимово-річними спадами і осінньо-весняними піками виробництва. У маловодний період МГЕС може і зовсім зупинити свою роботу.

 

Крім того, іноді МГЕС стають заручниками свого віддаленого місця розташування. Підключення такої гідроелектростанції до єдиної енергосистеми може виявитися дорогим задоволенням, яке можна порівняти з вартістю самої станції.

Енергія із штучного торнадо

Торнадо мають величезну руйнівну силу, вони надзвичайно небезпечні. Поки що не можна приборкати природні смерчі, але, виявляється, штучно створені вихори здатні принести чималу користь. Нові принципи вироблення енергії демонструє винахід канадського інженера Луї Мішо названеним  атмосфернии вихровим двигуном (Atmospheric Vortex Engine, AVE).

Вихровий двигун працює від подачі теплого повітря в круглу функціональну станцію. Вихрові рухи виникають через перепад температур і утворюють потужний, але контрольований смерч. Він в свою чергу використовується задля обертання однієї або декількох вітряних турбін, що виробляють електричну енергію. Створюваний штучно торнадо не є небезпечним, оскільки може бути зупинений в будь-який момент припиненням подачі в станцію теплого повітря.

За запевненнями винахідника, його система не виробляє ніяких викидів парникових газів і не вимагає сховища енергії, так як може бути оперативно включена і вимкнена в будь-який момент коли буде потрібно, незалежно від погодних умов або інших випадкових і періодичних факторів.

За прогнозами Мішо, потенційна вартість однієї кіловат-години електроенергії, виробленої його установкою, складе близько 3 центів. «Потужність торнадо загальновідома», – розповідає винахідник. «Моя робота створила принципи, за якими можна управляти і використовувати цю силу, щоб виробляти чисту енергію в безпрецедентних масштабах».

Звичайно, вічний двигун створити неможливо. Атмосферній вихровій установці потрібно для створення торнадо і вироблення електрики теплова енергія. Поки винахідник використовує для створення вихору тимчасовий автономний теплогенератор, яким може бути обігрівач або водяна пара. Однак з часом він може бути замінений на «зелене» джерело, наприклад, можливе використання надлишків тепла промислових об’єктів або теплоти морської води.

Для розробки і розвитку свого проекту Луї Мішо заснував компанію. За її розрахунками функціональна станція діаметром 100 метрів здатна генерувати до  200 МВт. енергії, що можна порівняти з традиційними вугільними електростанціями. Залишилася справа за малим: купити кабель, який є унікальним за своїми властивостями.

Однак подібні масштаби поки в майбутньому. Реальною метою для себе компанія Мішо вважає будівництво 8-ми метрового зразка, що створює вихрові потоки для обертання турбіни діаметром в 1 метр.

Популярні