Куц Тина

Кремнієві сонячні панелі мають в своєму складі металізовані прямокутники. Вони і називаються шинами. Фотогальванічний сонячний елемент має надруковані шини з передньої та зворотної сторони. Основна функція шин заключається в проведенні постійного струму. Він у свою чергу генерується сонячною електричною коміркою.

Нерідко саме цей елемент сонячної панелі виробляється з посрібленої міді. Срібло, яке створює оболонку, слугує для покращення показників провідності, якщо шина розташована спереду панелі. В той же час посріблене покриття знижує процеси окислення, розташувавшись з тильної сторони панелі.

Під кутом 90 градусів до шин розташовується тонка мережа смугоподібних елементів, вироблених з металу. Вони утворюють собою сітку. Функцією даних смуг є збір виробленого струму та доставка його до шин. Вищеописані елементи називають струмозйомними контактами. Вони наносяться на сонячну панель завдяки трафаретному друку.

Для отримання певної напруги в панелі компоненти мають бути поєднані в установленій послідовності. Для порівняння можна представити послідовне поєднання батарейок – кожна наступна додає напругу до загальної схеми.

Припаювання провідників робиться вручну чи роботом-стрінгером. Їх поєднують з шинами та проводять з’єднання окремих елементів (опір має бути низьким і послідовним, операція виконується серійно з ним).
Виготовлення провідників проводиться з використанням у якості основного матеріалу дроту з міді, що має округлий переріз. Процес стає можливим завдяки прокатці дроту, який додатково покрито припоєм, що забезпечує легке спаювання.

З сонячних елементів виводять провідники. Стрічки поєднують у групи та проводять їх з’єднання з шинами (мають знаходитись одне до одного паралельно). Шини, в свою чергу, подають сумарний об’єм струму на розподільну коробку модульного пристрою.

Дріт шин більш широкий та товстий в порівнянні з дротами провідників. Це тому, він має витримувати значно більшу напругу і силу струму. Шини виготовляються також з мідної сировини.

Під час проектування зовнішнього контакту важливу роль грає утримання балансу «втрата провідності – зменшення відбиття». Втрати провідності обумовлені доволі широким рознесенням смужок при формуванні сітки сонячного елемента. Зниження показників відбиття з’являється через високу частку металу у поверхневому покритті.

Основними параметрами, які враховуються насамперед, є:

• висота смуг;
• «війки» сонячного елемента, точніше, показники їх ширини;
• ширина смуг;
• розташування смуг та смужок (відстань між ними);
• якісні показники металу.

Виробництво сонячних елементів наразі входить в фазу переосмислення та зміни засад їх проектування. Надалі такий підхід може значно підвищити показники ефективності панелей та їх надійності. Окрім того, можливо зниження фінансових витрат. Це, насамперед, стосується пасти з срібла, що її використовують для виробництва шин.

Кожен товар, що купується нами, і сонячні панелі в тому числі, повинен мати ряд потенційних характеристик. Найбільш привабливою покупка стає при вдалому співвідношенні ціна-якість. І якщо вартість нам видно відразу і неозброєним поглядом, то визначити якісні характеристики сонячного пристрою таким же чином куди складніше, а часом і зовсім неможливо. Це питання стає ще більш актуальним, якщо покупка здійснюється через інтернет.

З метою правильної оцінки якісних характеристик сонячних панелей варто звертати увагу в першу чергу на два основні чинники: «Тіеr» і «grаdе». Перша характеристика є прямим показником рівня компанії-виробника, друга – якості складових і безпосереднього збору пристрою.

Рейтинг Тіеr – показник рівня компанії-виробника

Назва Тіеr перекочувала до альтернативної енергетики з економіки. Даний рейтинг дозволяє інвесторам робити відбір найбільш привабливих з фінансової точки зору компаній. У сонячній енергетиці цей термін дає характеристику рівню компанії-виробника з урахуванням:

– якості продукції;

– автоматизації виробничих ліній;

– сумарного обсягу вироблених пристроїв;

– кількості інвестицій компанії в дослідницьку роботу власного виробництва;

– репутації компанії на ринку, і т.д.

Варто звернути увагу на те, що різного роду аналітики складають чимало рейтингів щодо даної теми. Але найбільшою популярністю з усіх користується саме рейтинг від Blооmberg.

Цей рейтинг поділяє компанії-виробники на три підгрупи: Тіеr 1, Тіеr 2 і Тіеr 3.

Отже, Тіеr 1. В даній підгрупі знаходиться близько двох відсотків найбільших і популярних компаній-виробників світу. Їх виробництва випускають близько одного гігавату потужностей сонячних пристроїв. Найчастіше, виробничий процес у них охоплює весь цикл, включаючи вирощування кремнієвої складової. Їх інвестиції в дослідницьку діяльність досить значні, а виробничі лінії піддаються складній роботизації. Термін роботи на ринку у таких компаній не менше п’яти років.

До Тіеr 2 відносяться виробники середньої і малої величини, які мають свої виробничі лінії. Найчастіше такого роду компанії не бажають витрачатися на дослідження. Велика частина виробничого процесу включає ручну роботу, і лише мала частина – застосування роботизованих ліній. Ринок такі компанії освоїли не менше двох років тому.

Тіеr 3, в свою чергу, включає виробництва, що займаються складанням сонячних панелей з деталей інших компаній. Цей перелік включає близько 90 відсотків компаній-виробників на ринку. Про дослідження в цих фірмах не йдеться, як і про роботизацію. В основному використовується ручна робота.

Важливо зауважити, що даний рейтинг має пряме відношення до компаній-виробників, але не характеризує якість самих сонячних пристроїв. Кожна компанія може розробляти цілу лінію панелей, починаючи з бюджетних варіантів, де ціна і якість відповідають заявленій категорії, закінчуючи панелями преміум-класу. І все ж, рейтинги Тіеr дають можливість побічно оцінити якісні характеристики продукції, що випускається виробником, а також дати оцінку тої міри відповідальності, з якою компанія ставиться до своєї справи.

Характеристика Тіеr дозволяє зробити висновок про відповідність заявлених якісних характеристик панелі і її реальним показникам. Наведемо приклад: компанія, що займає в рейтингу рядок Тіеr 1 гарантує покупцю, що протягом 12 місяців втрати в обсязі енергії, що генерується з їх панелями не будуть більше 0,8 відсотка. Це говорить про те, що через десяток років потужність сонячного модуля не стане падати нижче, ніж на 8-10 відсотків у порівнянні з щойно купленою. Компанії ж групи Тіеr 3 не дають гарантію поступового зниження потужності панелей. Може статися так, що генерація різко знизиться на 10 відсотків, але тільки не за 10 років використання пристрою, а за 2-3. Це ж стосується і інших характеристик панелей.

Чим вище рейтинг компанії, тим більша ймовірність дотримання гарантійних зобов’язань і краща якість технічного обслуговування і супроводу користувачів.

Поняття «зелений тариф» давно відомо, але що це таке насправді? Чому це один із шляхів досягнення енергетичної незалежності України?

Переваги генерації нової, альтернативної енергії

Будь-яка мережа передачі енергії є «витратною». В Україні втрати старих, ще радянських підстанцій, складають до 35%, і у відсутності генерації в рамках зеленого тарифу втрати оплачують абоненти енергомереж. Створення точок виробництва альтернативної енергії в населених пунктах дозволить розвантажити високовольтні ЛЕП, заодно знизивши необхідність термінової реконструкції теплотрас.

Наведемо грубий приклад, для будь-якої енергосистеми: протягом доби коливання споживання електрики складають до 300%. Увечері всі приходять додому, вмикають безліч приладів. У ці пікові години мережа отримує перевантаження, причому, поки ми на роботі, «скинути надлишок електрики» нікуди. У нічний час споживання падає практично до нуля і український енергозбут скидає надлишки в єдині Європейські енергомережі за копійки. Таке розбазарювання ресурсів і перешкоджає роботі зеленого тарифу в Україні, який дозволяє збалансувати енергоспоживання, вводячи поняття акумуляції та додаткової генерації в приватному володінні. Але для впровадження таких пільг знадобилася законодавча база. Основи її були розроблені в Брюсселі з 2003-го по 2009-й роки.

Основою, яка показала вигоду в «зеленій» енергетиці, став досвід Німеччини. Закон «Про поновлювані джерела енергії» вводив кілька нових понять, які пізніше лягли в основу поняття зелений тариф в Україні, істотно знижуючи вартість одержуваної енергії. Закон отримав назву EEG, і в результаті його прийняття народилися ДИРЕКТИВИ ЄС – 2003/30 / ЄС, поправки 2004 і 2005-го років (EEG 2004, Положення 2005/33 / ЄС, EEG 2009).

Однак ці документи декларували тільки «участь приватного виробника зеленої енергії в стабілізації роботи енергосистем». В рамках ЄС звичайно. Брюссель прийняв необхідні закони, які підтримали 19 країн Європи. Розвиток відновлюваних джерел отримав законодавчу підтримку, Євросоюз виділив інвестиції, зони інтенсивної сонячної енергетики (куди потрапили території України) і сформулював екологічні стандарти енергетики.

Але Німеччина пішла далі і запропонувала власникам сонячним і вітровим станціям не тільки пільгову вартість електрики. ФРН безпосередньо (поправка EEG 2009-й рік) вводить грошову компенсацію за повернення електроенергії в загальну мережу.

Восени 2009-го року цей підхід приймається в Брюсселі, формується стратегія «поповнення єдиної енергосистеми» з компенсацією приватним постачальникам. Вересень 2009-го і можна вважати народженням нового підходу до збалансованої енергетики будь-якої держави:

– наявність в точках споживання поворотної генерації;

– компенсація власникам такої генерації ціни кіловата споживаної електрики;

– оплата їм же, за те, що поставляють в мережу кіловати.

В цьому і полягає сенс поняття «зелений тариф»: вартість взятого з мережі кіловата нижче, а за надлишки ще й заплатять.

Розвиток альтернативної енергетики в Україні підкріплено законодавчо – 16 липня 2015 року набрав чинності Закон № 514 «Про внесення змін до деяких законів України щодо конкурентних умов вироблення електроенергії з альтернативних джерел енергії».

З цього моменту Зелений тариф в Україні і запрацював, а ситуація на ринку «поворотної енергії» була упорядкована наступним чином:

– обмежена потужність приватної генерації (до 30 кВт). Навіть велика ділянка не дозволить добути більше енергії, її переведуть в статус «промислові постачальники»;

– встановлені рамки «споживання-передачі надлишків». Це дозволяє енергосистемі «добирати потрібну енергію», не вводячи власника в спокусу вимкнути світло і рахувати гроші;

– поправки і доповнення впорядкували процедури підключення, після чого зелений тариф став гарантованим поверненням інвестицій, заодно знизивши вартість енергії, що «купується» у мережі;

– введення відповідальності «приватного постачальника» за зрив повернення енергії, аж до грошових штрафів.

Сьогодні Рада готує ряд нових поправок. Всі вони спрямовані на розвиток альтернативних джерел генерації, збереження і дбайливе використання електричної і теплової енергії. Так що зеленій енергетиці в Україні бути. І можна непогано заощадити, заодно пристойно заробивши.